Нещодавно я вирішила, що хочу знову мати собаку. Зі своїм цуценям мені довелось попрощатись ще на початку війни: із собою взяти Реджі ми не могли, тому лишили його на сусідів. А вони так довго за ним доглядали, що прикипіли всією душею і розлучати їх було б найбільшою помилкою.
Довго я переживала цю розлуку і от відчула, що нарешті готова спробувати знову. Моя мрія – французький бульдог. Зараз їх знайти трохи важко, бо багато хто перестав тварин розводити, але мені вдалось знайти пристойний розплідник.
По телефону я домовилась із власницею, що вона залишить нам коричневого песика. Він виглядає, як справжній маленький ведмедик! Довелось години рахувати до нашої зустрічі, так мені вже хотілось мати власного друга.
Коли настав день ікс, я відклала всі свої справи і поїхала в інше місто, щоб забрати песика. Словами не передати, як важко мені далась ця дорога – літо, спека, постійні тривоги…
– Добрий день! Це Ірина. Я до вас по коричневого песика приїхала! – сказала я нарешті жіночці, яка б мала віддати мені цуценя.
– Добрий день… – почала вона дуже несміливо. – Проходьте, зараз вирішимо це питання.
Спочатку я не зрозуміла, що це означає і до чого то сказано. А потім все стало на свої місця. Зайшла я, щоб забрати свого ведмедика, а там – якийсь чоловік його вже на руках тримає.
– Привіт! Це ви мені моє цуценя віддасте? Дуже вам дякую, я довго цього чекала, – одразу пішла я в наступ.
– Що? Ви щось не так зрозуміли! Це мій собака. Я по нього їхав майже через усю країну.
Тут мене просто така злість накрила! Хотілось уже істерику розпочати, але тут зайшла власниця, яка все пояснила. Виявляється, нас випадково записали на одного і того самого собаку. І тепер ми мусили вирішувати, хто з нас сьогодні поїде додому з новим другом, а хто – з розчаруванням. Ми сперечались, мабуть, години 3, не менше.
– Може, давайте я вас кавою пригощу? – перервав раптом мене Сергій.
Відмовити якось було соромно… Так наш роман і почався. Собаку ми взяли, бо почали жити разом. Через два місяці я виходжу за Сергія заміж.
Єдине, що нам ще потрібно вирішити – як назвати нашого улюбленця.
Може, величати його Купідоном?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
А як би ви назвали песика?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!