У моєї свекрухи є дві квартири – в одній вона мешкає, а другу тримає «на старість». Про це я дізналася нещодавно.
Ми з чоловіком живемо на орендованій квартирі та збираємо на власне житло. Це трохи важко, коли значну частину грошей віддаєш чужим людям. Та ми не впадаємо у відчай, а по-трохи йдемо до своєї мрії.
З батьками жити ми не хочемо з об’єктивних причин.
Нещодавно я дізналась, що у свекрухи є друга квартира, яка стоїть порожня. Вона в майбутньому планує здавати її в оренду, а зараз просто навідується туди іноді та оплачує квитанції.
Останнім часом Світлана Павлівна все частіше почала бідкатись, що їй важко платити за дві квартири.
– Я з цими цінами скоро по світу піду – говорила вона.
Ці всі бідкання були не просто так. Свекруха хотіла, аби ми з чоловіком платили за пустуючу квартиру, допомагали їй так би мовити.
Я ж не розумію, чому ми маємо платити за порожню квартиру, в якій не живемо? Тим більше у нас немалі витрати на оренду. Нехай би свекруха пустила нас туди жити. Ми б оплачували комунальні, що їй добре і не витрачались на оренду, що добре нам.
Чоловік поговорив з нею з цього приводу, та її відповідь мене просто вразила.
– Якщо я вас туди пущу, ви житимете, а тоді квартира знадобиться мені. То що тоді вас вигонити? Я так не зможу. Та й я ж з вас орендну плату брати теж не буду. Тому, нехай все буде як є – відповіла Світлана Павлівна.
Тобто просити нас оплачувати комунальні за порожню квартиру, де ми не живемо – їй зручно, а пустити нас туди жити – ні. Ніби й доросла людина, а говорить такі дурниці. Чоловіка слова матері дуже образили.
Ми вирішили, що допомагати з оплатою комунальних свекрусі не будемо. Нехай селить туди квартирантів чи нас пускає, або нехай сама платить і далі.
Нам гроші з неба не падають, щоб ними розкидатись. Світлана Павлівна ж робить, як то кажуть, і сам не нам, і іншим не дам.
Яка ваша думка?
Вибачте. Даних поки немає.