«Якщо знайдуть – то живим вже не лишусь». Сергій 6 км повз рятучись від окупантів

Ця історія “виживання” про Сергія – механіка танку Т-64, бійця 28 окремої механізованої бригади Лицарів Зимового походу, якого вважали 200-м.

Того дня його танк вдруге заходив до одного з розбитих сіл на півдні України. Він наїхав на міну, вона розірвалася.

Коли Сергій отямився, то зрозумів, що він всередині розбитого танку, він був пораненим. Розумів, що потрібно терміново забиратися геть.

Йому вдалося вилізти, проповзти кілька метрів до узбіччя та скотитися з неї. Далі він зі всіх сил намагався замаскуватися, рив землю, згрібав старе листя, щоб накрити себе і все під звуки ворожого танку, який наближався.

«Якщо знайдуть – то живим вже не лишусь», промайнуло в думках, коли той побачив, як окупанти роздивлялися відкритий люк танка.

Після цього було ще багато атак у сторону українських захисників, які досі боронять південь країни.

Пошепки

Тоді  з понівеченими ногами Сергій залишився без звʼязку та шансу на порятунок. Але дав собі слово, що мусить вижити попри все. 

Тому наважився пораненим дістатися до своїх, поки село нищівно руйнували. 

Дорогою Сергій повз зі страшним болем, спраглий та знесилений ховався від безпілотників. Так він подолав 6 кілометрів, а на одному з пагорбів зловив звʼязок та додзвонився о своїх. Пояснив де він і чекав.

Побратими встигли вивезти його. На той момент чоловік вже не мав сил навіть говорити. Його одразу передали медикам, а через кілька днів Сергій оговтався.

Чоловік розповідає про свій порятунок зі спокоєм. Не скаржиться на інвалідний візок та біль в ногах. Його засмучує лише прогноз лікаря, що ходитиме він лише через пів року і що в Україні досі повно окупантів.

Чоловік переконаний, що його побратими знищать російську армію навіть раніше. 

Здоровʼя Сергію! Та низький уклін за те, що захищав усіх нас.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!