Батько ще у сімнадцять років закохався у юну дівчинку на ярмарку. Як вияснилося, їй було лиш чотирнадцять років, тому він чекав, коли їй виповниться вісімнадцять, а тоді запропонував одружитися. Він її дуже кохав.
Жили вони бідно, мали невеличку ферму. Моя мати доїла корів, багато працювала по господарству, але разом вони раділи кожному прожитому дню. Це було дійсно чудово!
В інших “хороших” сім’ях я часто спостерігала лайки, коли комусь потрібно було іти ставити чайник. Мої ж батьки лише сперечалися в протилежному напрямку – кожен хотів піти поставити чайник. Вони не використовували один одного, а намагалися якнайкраще зробити для свого партнера. Я довго спостерігала і зрозуміла, що чим менше хоче взяти на себе твій супутник, тим менше тобі хочеться взяти. І навпаки. Тут зворотний зв’язок. Й батьки просто вирила один в одного інструменти з рук й кожен хотів виконати справу, не доручаючи це іншому.
Також часто згадую з дитинства, як тато голився і співав, а мати йому на це говорила: “Перестань співати – не можна зосередитися!” Матір тоді працювала в шкільній установі і їй часто приходилося писати ввечері звіти. Тато їй на це відповідав, мені дивно, що я такі досі речі пам’ятаю: “От я перестану співати, а колись ти собі згадаєш це й подумаєш, шкода, що в же не співає, як добре б, щоб він заспівав”.
На життєвому шляху у них було багато труднощів, але вони були справді щасливими через єднання душ. За своє життя я не зустрічала таких шлюбів… Наш кожен ранок розпочинався з молитви – батько просив благословення в Бога й дякував за чудову дружину і діточок. Це дійсно неймовірне кохання.
Потім я запитала:
– А мама?
– Моя матір померла ще 10 років тому.
– Батько?
– Батько живий.
– Смерть матері, напевно, була важким ударом для нього.
– Що ти! Він благословляє кожен день Бога, що біль розлуки випала йому, а не їй …
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!