Дуже здивувалася, коли побачила це на власні очі…
Їду в міжміському автобусі, водій надзвичайно ввічливий та приємний, з усіма вітається, передає решту зі словом “будь ласка”… Спершу здивувалася, чи я точно в маршрутку зайшла. На наступній зупинці після мене зайшли двоє діток – хлопчина і дівчинка. 
Водій одразу запитує:
– Скільки тобі років?
– Мені чотирнадцять!
– А сестрі?
– Їй дев’ять.
– Ну тоді вам потрібно оплатити лише один квиток.
Почула цей діалог і дуже приємно здивувалася. От рухаємося далі, раптово спостерігаємо на дорозі зламану вантажівку. Водій-далекобійник прямує до нашої маршрутки, говорить, що терміново потрібно під’їхати до міста, щось там зламалося. Водій автобуса махнув рукою, щоб той заходив.
Їдемо далі – заходить жінка при надії, дає водію гроші за проїзд, той знову не взяв:
– Ви що! Вам зараз треба буде багато коштів і на памперси, і на коляску, проходьте!
Я Їдy в пpиємномy шоцi…
Далі вже далекобійний вийшов з автобуса і поклав гроші водію, однак той одразу почав йому повертати. Так і не взяв.
Я була дійсно ошелешена, що в нашому світі все-таки ще залишилися добрі люди, які не байдужі до чужих проблем! Побільше б таких. А цьому водію бажаю здоров’я і щастя за його добрі справи.
Що думаєте?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!