От раніше діти шанували батьків. Аби показати свою повагу та любов вони охоче давали своїм малюкам імена дідів та бабусь. Прекрасна традиція, згодні.
Я вважаю, що цілком заслужила на такий вияв любові. Адже подарувала дітям квартиру. Ми з чоловіком переїхали на дачу, аби молодим не довелося орендувати житло. Найбільшим щастям для нас стала новина про вагітність невістки. Я відразу зауважила:
– Ну, як буде хлопчик – назвете на честь діда, а як дівчинка – на мою!
Усі тоді посміялися. Вочевидь не сприйняли це серйозно. Згодом УЗД показало, що нам слід очікувати все ж дівчинку. Як я зраділа. Відразу почала називати її своїм іменем.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
– Як народиться наша Георгіна, я їй хрестика золотого придбаю.
– Яка ще Георгіна? – раптом спитала невістка. – Нащо ви мою доньку так називаєте?
– Ми ж наче домовились, як буде дівчина, то назвете на мою честь.
– Їй з цим ім’ям жити! Пожалійте дитину!
– А що поганого в моєму імені? Усі мають бути Ганнами та Настями?
– Є безліч цікавих і рідкісних імен. Мені подобається Мирослава.
– Мирослава вам квартиру подарувала?
– А ви нам цією квартирою тепер довіку докоряти будете?
Посварилася я з невісткою. Вважаю, що вона дуже не гарно чинить. І не розумію свого сина, чому він не вплине на свою дружину. Невже рідну неньку не поважає?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!