– З автоматом бігає і 100 тисяч заробляє, а квартиру тобі зняти не може? Поганого ти собі, сестричко, чоловіка знайшла!

Ніколи не думала, що нашу родину так зіпсують гроші!

Нещодавно на той світ відійшла моя мама. За життя вони з батьком багато працювали, тож лишили після себе чималий спадок: будинок хороший за містом, ділянку добротну, машину і продуктовий магазин.

Ми із сестрою завжди знали, що після смерті батьків ділити нам буде що. Тому вже давно домовились: мені – машина, їй – магазин. Бачила вона в ньому якісь перспективи. А от про хату ми не говорили ніколи.

Я ж думала завжди, що Інка мені цим будинком поступиться. У мене ж таки дитинка маленька на руках, чоловік воює… А в чужих людей зараз ой як дорого жити! Це було б і по-людськи, і чесно.

Але сестра на це все інакше дивиться!

– У тебе чоловік є, заробляє він пристойно. То нехай і оплачує тобі ту квартиру! Треба було раніше думати, де з дитиною жити. А не зараз оце рота свого на спадок відкривати, – торочила постійно Інна.– Ти що, геть з головою не дружиш? Не знаєш, як ті гроші заробляються, і на що вони йдуть? У тебе ні сім’ї немає, ні планів на життя. Нащо тобі та хата здалась? Ти сьогодні тут, а завтра кудись їхати надумаєш. І що з батьківським домом буде?

– Нічого не буде з ним. В оренду комусь здам. Чи ти думаєш, я не знайду, куди свій спадок діти?

Пошепки

– Ох і безсовісна ти, Інко! Ти повинна на колінах переді мною повзати, бо чоловік мій твою спину прикриває, а ти оце таке видаєш! Не хочеш по-хорошому – будемо через суд хату ділити!

Я ж про суд просто так ляпнула. Думала, злякається сестра та й відступить. А вона таких адвокатів найняла собі, що мені й не світять!

Ми з донечкою переїхали все ж у будинок, так Інка ще й пакості всілякі нам робить! То намовить когось, аби нам вікна розбили, то я під порогом голки якісь із чорними стрічками знаходжу… Все робить, аби нас звідси вижити!

Родичі наші теж на два табори розділились. Одні кажуть, що ділити все треба порівну, по закону. А інші погоджуються, що в кого більша сім’я – тому і хата більше треба!

Не знаю, що буде далі, але я від свого не відступлюся. Навіть якщо доведеться йти по головах!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Як думаєте, кому повинна дістатись хата?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

VikaB
Adblock
detector