– Я тебе годувала, поїла, а ти от як мені відплатив?! Вирішив проміняти рідну матір на подачки того зрадника?!

Мій чоловік рідного батька бачив ще в ранньому дитинстві. Той залишив свою дружину з дитям на руках. Через деякий час свекруха оговталася й одружилася вдруге, так і виховував мого чоловіка вітчим, який для нього став справжнім батьком. І от вже пройшло десятки літ, як рідний батько згадав про свого сина й вдруге з’явився в його житті. Написав він йому в соцмережах і сказав, що дуже хоче зустрічі. 

Чоловік мені одразу показав це повідомлення: там і слова вибачення, і наголошував на тому, що дуже шкодує. Розповів, що проживає в іншому місті й абсолютно самотній, інших дітей у нього немає, а от мій чоловік – його спадкоємець.

Чоловік спершу крутив носом, але потім все-таки поїхав на цю зустріч… Правда, спершу він поговорив з матір’ю та вітчимом. У нас є син, тому ми ще просили дозволу на спілкування онука з рідним дідусем. Свекруха спершу влаштувала скандал, але потім «дала добро». 

Зустрів нашу сім’ю Валентин Ростиславович дуже тепло та ввічливо. Він розповів, що другої сім’ї у нього так і не було. Сказав, що будинок, у якому він зараз проживає, дістанеться у спадок чоловікові, адже всі роки не допомагав йому, а в дитинстві не платив аліменти. Ця новина нас приємно вразила, адже у нас не було власного житла, ми орендували квартиру та відкладали помаленьку кошти. А так ми отримали просторий двоповерховий будинок на околицях міста.

З ініціативи чоловіка в гостях ми трохи засиділися. При цьому чоловік не відповів на дзвінок своєї матері. Зателефонували ми їй наступного дня і розповіли про щедрий подарунок рідного батька. Матір не стала далі слухати, як одразу кинула слухавку. Ми приїхали додому й вирішили навідати батьків, розповісти про наш візит, але на порозі стояв вітчим, який виганяв нас, сказавши: «Геть з мого дому».

Пошепки

Свекруха почала нам розповідати, які ми не вдячні, як вона працювала все життя разом з вітчимом, щоб виховати мого чоловіка, кричала, який Валентин підступний і жахливий, нічим їй не допомагав, а ми проміняли їх на великий будинок. 

Я побігла відразу збирати речі – свої і дитини, мигцем чула як вітчим чоловіка продовжував розповідати нам, які ми погані. Зрозуміло, що причиною цього всього стали звичайні жіночі ревнощі.

Я чекала чоловіка з дитиною на вулиці – не хотіла, щоб син бачив ці сцени.

З часом все заспокоїлося, інколи ми тихцем навідуємося до рідного батька чоловіка. Але тепер перед нами стоїть дилема: свекруха каже, що якщо ми переїдемо до її колишнього чоловіка, то вона перестане з нами спілкуватися. Мій чоловік просто не знає, як правильно вчинити. Ми б могли переїхати до батька, там більше місто, кращі робочі місця, власне житло. А тут ми ще маємо платити за оренду. Правда, сваритися з матір’ю теж не хочеться. Я стараюся не пхати носа в ці справи, адже це його сім’я.

Але що робити з переконаннями свекрухи?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector