З появою цієї дитини, ми з чоловіком, наче знову потрапили у свою молодість

Мені дуже соромно це розповідати…

Виховала двох чудових доньок, але от деяким людям я дуже зіпсувала життя, до того вони мені дуже рідні. Зараз все розповім детально.

Двох дівчат народила з різницею у віці 1 рік 4 місяці. Зараз найстарша донька навчається на першому курсі в університеті на факультеті  журналістики, а молодша – в десятому класі. Також навчається, ходить на репетиторство, готується до вступу в медичний університет.  

З чоловіком також хороші стосунки, з дітьми проблем ніколи не було, однак протягом останнього часу Віка, середня донька, почала набирати вагу. Спершу я не звертала уваги, думала, що вона просто нервує через вступ, цілий день вчилася, а ввечері вже їла. Однак через декілька місяців в неї почав з’являтися дивний животик, такий округлий, як під час вагітності. Я з цікавості запитала про свої здогадки, навіть більше з гумором до цього віднеслася, оскільки не думала, що так може бути насправді. У відповідь Віка мені розридалася… Виявилося, що вона насправді вагітна, і це вже сьомий місяць. 

Вона дійсно вже довгий час зустрічалася з хлопцем, але я не сприймала ці стосунки серйозно. Користувався популярністю серед багатьох дівчат через свою зовнішність, але от батьки його – малозабезпечені. Віка сказала, що дитина від нього. Про вагітність своєму коханому вона не розповідала, оскільки він їй причинив біль і зрадив їй з її ж подругою.

Протягом цього періоду Вікторія взагалі нікому не говорила, що вона при надії, тому не ходила ні на обстеження, ні на діагностику.

Тоді я цілу ніч не могла заснути, чому вона не розповіла мені раніше? Вранці я взяла доньку за руку й відвела до гінеколога. Після обстеження нам повідомили не дуже приємну новину – існує ризик, що дитя може народитися з патологією. Ми не стали засмучуватися, і щиро вірили, що з дитиною все буде добре. Ще й донька була налаштована дуже войовниче – казала, що ні в якому разі не відмовиться від малюка. Інколи в мене закрадалися сумніви, оскільки це дитя могло перекреслити все майбутнє нашої дитини, до того ж якщо воно народиться з вадами. 

Загалом з чоловіком прийняли рішення: нехай донька будує майбутнє, а ми запишемо дитину на себе. Ось і настав день пологів – народився онук, такий милий, з рожевими щічками, голубими очима та білим волоссям. Ну дуже схожий на нашу Вікторію, до того ж абсолютно здоровий. Чоловік був дуже щасливим, оскільки вже життя мріяв про сина. 

Віка вже склала іспити, вступила до медичного університету й при цьому намагається нам доглядати за дитиною. А ми дійсно дуже полюбили це дитятко, а от вечірні прогулянки з коляскою наче знов нас повернули в молодість. Тільки тепер батьківство спокійніше…Цього разу ми нікуди не спішимося.

Що думаєте?

U2

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector