У Португалію я поїхала давно, ще у 2007 році. Звісно, подалася на заробітки. Бо мій колишній чоловік завів молоду коханку, набрав кредитів на моє ім’я та кудись втік.
Наше місто у Тернопільській області невеличке, роботи не було. Мама погодилася доглядати за моєю донькою Світланкою, поки я працювала закордоном. Щомісяця я висилала мамі гроші, продукти, на свята купувала подаруночки. Правда, з рідними бачилася вкрай рідко, тільки на Великдень та Різдво.
Після 11 класу Світлана сама вирішила переїхати до Португалії. Я розуміла, що тут донька здобуде набагато кращу освіту, бо це Європа. І мені навіть було спокійніше, бо донечка поруч, а не за сотні тисяч кілометрів.
Але про маму я не забувала, висилала їй надалі продукти та гроші. Крім неї, у місті жив ще молодший брат Володя. Мама трохи не розумілася в тих євро та обміну, тому просила брата міняти гроші та ще давала половину продуктів.
Загалом, я взагалі думала забрати маму до себе. Їй точно би сподобалося місто, тут, до речі багато українок навіть її віку. І медицина хороша, лікарі досвідчені. Буду турбуватися про неї тут, в Лісабоні. Бо не бачу сенсу взагалі повертатися в Україну. Ну що мене там чекає?
Тут я вже маю стабільний дохід, гарну роботу, донечка вийшла заміж за гарного португальця. Я переїхала жити до них на віллу. Енріке також не проти, аби бабуся переїхала до нас.
Так от, цього року я вирішила мамі зробити подарунок – новий ремонт у квартирі.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Провести надійну систему опалення, купити гарні меблі, а старі викинути. Брат знав про мої плани, я йому надсилала гроші. Володя мав просто їх обміняти на гривні та помалу купувати все необхідне, шукати майстрів та вибирати меблі.
Гроші я почала братові давати ще з вересня, майже 3 місяці. Цього тижня вирішила приїхати додому, глянути, як йде процес.
І знаєте, я не очікувала побачити таку жахливу картину. За 3 місяці мій братик примудрився купити тільки стіл, крісла та декілька рулонів шпалер. Все!
– Володю, а де решту грошей? Я тобі стільки грошей давала.
– Ой, знаєш, у мене зараз проблеми з роботою. І машина зламалася. Я половину мамі віддавав, а половину собі забирав.
І тепер у гаражі братика красується гарна машинка. А мама досі спить на старому ліжку, в якого ніжки хитаються.
Не знаю, що робити далі. Більше не можу довіряти Володі щодо грошей. Бо просто виходить, що він обкрадав мене та рідну маму!
Ну на мене все одно, я ще ті євро зароблю. Але наша мама на пенсії, має проблеми з серцем і всі гроші витрачає на ліки. Як братові вистачило совісті забирати половину?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!