У мене є подруга Надія, їй 50. Вона має чоловіка Романа з яким у громадянському шлюбі лише 6 років та двох дорослих дітей від іншого. На жаль, попередній союз не склався. Тому тепер вона не вірить у вічне кохання й вважає, що рано чи пізно і Роман піде від неї. Тоді я запропонувала поїхати зі мною на заробітки в Італію, адже по суті тут нічого її не тримає. Вона швидко погодилась.
По приїзді я дала їй одну пораду.
– Надю, ось, що я тобі з власного досвіду скажу, не відправляй одразу гроші дітям, а наскладай для себе. От купиш квартирку, зробиш ремонт і будеш мати собі на старість. А як віддаси усе, то навіть дякую не скажуть й ти нічого не матимеш.
– Гаразд — відповіла вона мені.
Перший період подрузі було дуже складно у чужій країні та без знання мови, однак вона ще та молодець! Справлялась на відмінно! Надія послухала мене та накопичувала усі зароблені кошти. Згодом повернулась в Україну аби придбати невеличку квартиру. Її донька з сином дуже зраділи побачивши матір. Вони очікували на подарунки у вигляді євриків, однак коли почули, що мама витратила усі гроші на покупку для себе, аж оніміли.
– Мамо, а як же ми? — з претензіями накинулись вони.
– Ви не порадієте за мене? — запитувала Надія дітей.
– Але ж ти навіть не подумала про нас. Я розчарований! — далі висловлював своє невдоволення син.
Потім розвернулись та пішли. Тепер нещодавно телефонувала до мене Надія й каже:
– Образились діти, а я картаю себе, що послухала тебе.
– Ні! Ти все правильно зробила! Адже якщо найрідніші не вміють елементарно порадіти за тебе, то нема чого їм стелитися під ноги. Тим більше вони вже дорослі, нехай самі дбають про себе. Ти їм нічого не винна!
А як вважаєте ви? Чи погоджуєтесь з моєю думкою?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!