Знаєте, я на свою дурну голову пустила невістку та сина жити на квартиру. Думала, що молодята скоро назбирають грошенят та куплять власне житло.
Однак, Ірина та Орест вже 8 років живуть у моїй двушці. І це при тому, що мають окрему квартиру!
Коли ще молодята готувалися до весілля, то сваха, Галина Василівна мені сказала “Ви оплатіть ресторан та гулянку, а я потім дам гроші на квартиру”. Я зрозуміла, що це хороший варіант. Бо сваха вже багато років працює в Італії, тому їй не проблема подарувати дітям житло.
Я дістала всі заощадження, ще пару тисяч позичила в родичів. Бо єдиний син одружується, то таке свято має бути. Ми обрали найкращий ресторан (і найдорожчий в місті), запросили музикантів, фотографів, Ірина мала дві сукні змінні за вечір.
Але потім щось сваха не поспішала з виконанням обіцянки. То казала, що сеньйора мало платить, то треба якомусь родичеві на операцію позичити чи ще якісь проблеми. А Іринка тоді була вже на 3 місяці вагітності. Ну я не могла вигнати невістку та сина геть.
Старалася якось облаштувати двушку, аби всім було добре. Перед народженням онучки Богданки зробила гарний ремонт, купила ліжечко та коляску.
На виписку приїхала сваха:
– Ну нарешті, от вам ключі від вашої нової квартири. Правда є невеличка проблема.
– Яка ще?
– То квартира ще на нульовці, там тільки бетон залили. Але кажуть. що через рік-другий точно збудують. Ви якраз на ремонт гроші відкладете. Але то дуже гарний ремонт, новобудова, до центру недалеко.
І знову невістка з сином “затрималися” у мене на квартирі. Я допомагала Іринці з Богданкою, няньчила онучку. Невістка тільки пару місяців побула в декреті, а потім вийшла на роботу.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Думаєте, через рік вони переїхали на ту квартиру? Ні! Там якась була судова тяганина з документами, мешканці писали скаргу на забудовника. Десь 2 роки точно не могли ніяк заїхати у новобудову, бо було багато порушень. За той час Богдана вже виросла, її віддали у садочок у моєму районі.
А потім Іра знову завагітніла. Я, звісно, зраділа, але зрозуміла, що нам буде дуже тісно у моїй квартирі. Ще й самі розумієте, що дві господині не можуть поладнати на одній кухні.
Ну і всі відкладені гроші на ремонт у квартирі син витратив на нову коляску, речі, одяг та іграшки.
Так довго триває ця епопея з квартирою. Богдана вже пішла у 1 клас, Іра народила хлопчика Іванка. Звісно, людей у нас багато і часто невістка нарікає на мене:
“Твоя мама голосно ходить по квартирі”, “мама взяла мою чашку”, “вона розбудила мене, бо гучно закриває двері”. А мені якось не дуже приємно слухати докори. Бо я господиня у квартирі.
У жовтні нарешті закінчили будову вистражданої квартири, син швидко зробив ремонт, купив звичайні меблі з Епіцентру. Однак, Орест не поспішав переїжджати:
– Ма, ми краще ту квартиру будемо здавати в оренду. Я вже знайшов мешканців, домовилися за нормальну суму. Нам і так добре у тебе жити.
– Так, тим паче, Богдана вже звикла до однокласників. Я не буду переводити дитину під час навчального року в іншу школу, це стрес.
Я не знаю, що робити далі. Бо діти відверто сіли мені на шию! Ну я з розумінням ставилася до їх ситуації, але зараз, коли є готове житло на 3 кімнати, то вони не хочуть переїжджати!
Нам 5 дуже тісно в моїй кімнаті. Я сплю у кухні на розкладному диванчику, бо Іра та син “зайняли” мою спальню. Не можу зранку навіть кави заварити, бо невістка свариться. Боюся, аби діти взагалі не виперли мене з власної квартири!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!