Вийшов з роботи швидше, ніж зазвичай. Зателефонував дізнатися, чи затримається сьогодні дружина. Набрав її номер на свою ж голову. Слухаю гудки.
– Алло?
– Я сьогодні швидше вийшов. По тебе заїхати?
– Ні, я трохи затримаюся.
– Краще в магазин заїдь, доки черг немає. Купи курятину та картоплю. Я прийду і пюрешку з відбивними зроблю.
Я слухняно скупився і поїхав додому. Не встиг поріг переступити – дзвінок.
– Олежику, я вже скоро буду збиратися. Ти відбий м’яско, щоб настоялося. А я прийду і посмажу.
А що ж не допомогти жінці. Зробив усе, як просила.
– А картоплю взяв? Почисть її швиденько, я вже на автобус чекаю – скоро буду. І почни смажити відбивні – я закінчу.
Посмажив м’ясо. Начистив картоплю. Дружини досі нема.
– Посмажив? Який ти в мене молодець. Залий картопельку водою і хай вариться на маленькому вогні. Я скоро буду. Тут страшенні затори.
Хвилин через 30 знову дзвінок:
– Уже під’їжджаю. Вкинь до картоплі сметанки й масла. Виколоти, а я вже скоро біля під’їзду буду.
Ну добре, доварив картоплю. Зробив пюре. Пахне як..!
Нарешті у квартиру зайшла кохана.
– Приготував усе? Яка ж молодчина! Розкладай тарілочки – ідемо вечеряти.
Сидимо ось, їмо пюре з відбивними. Смачно. Але чує серце, що є тут якась жіноча каверза… І як вам це тільки вдається?
А у вашій сім’ї так само?
У чому ж секрет розумної жінки на вашу думку?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!