Я жила в цивільному шлюбі близько трьох років, ми двоє працювали з ранку до вечора, а згодом вирішили все-таки побратися. Подали заяву в РАЦС і мали ще місяць зачекати. Якраз в цей період мене відправили у відрядження в інше місто, я не хотіла їхати, але не мала куди діватися. Зв’язок з коханим підтримувала постійно, ми листувалися, зідзвонювалися. І от залишилося ще декілька днів, і я нарешті мала повертатися додому. 
Щовечора ми розмовляли з коханим перед сном. Я ділилася своїми переживаннями щодо нашого весілля, ми обговорювали всі деталі, список гостей, меню. Я завжди говорила, як кохаю його, а він наголошував на тому, що хоче бути поруч зі мною. Як мені тоді було прикро, що між нами відстань в сотні кілометрів. Він відклав слухавку і я теж хотіла вже класти телефон, як раптом почула знайомий голос. Це була жінка, хлопець забув покласти слухавку, і я могла чути їхню розмову.
Коли вони стали спілкуватися, я зрозуміла, що поруч з ним моя найкраща подруга. А найгірше було те, що вони двоє сміялися з мене, з моїх ідей щодо весілля і взагалі нашого спільного майбутнього. Мені в цей момент стало так гидко, що хтось обговорює такі інтимні речі, які мали стосунок тільки до нас двох. Потім подруга почала розповідати про те, що я взагалі не красива і він заслуговує на кращу дружину. Найдивніше було те, що мій наречений підтримував її і постійно підтакував. Вона засипала його компліментами й розповідала, який він ідеальний. Згодом все стихло, і я вже хотіла класти слухавку, як раптом почалися стогони, крики.
Я зрозуміла, чим вони там займаються, але все одно не могла в це повірити. Цілу ніч я проплакала, адже не хотіла визнавати, що таке трапилося зі мною. Вранці я зателефонувала подрузі ніби ні в чому не бувало, і стала розповідати, що не кохаю свого хлопця і не хочу з ним одружуватися. Висловивши йому все це на одному диханні, я кинула трубку. Звичайно ж, він телефонував, я не брала трубку, а сиділа, плакала. Останні дні у відряджені я практично не пам’ятаю, все було, як в тумані.
Додому я повернулася тоді, коли він був на роботі. Зібрала всі свої речі і переїхала. Він почав шукати мене і знайшов, коли я поверталася з роботи. Тоді він репетував на всю вулицю, яка я безсовісна, і як я могла з ним так вчинити. Що він витратив на мене цілих три роки, а зараз я викидаю його зі свого життя. Потім пішли образи, а мені просто було гидко на нього дивитися.
Він мені проходу не давав, через що я змушена була переїхати. Тоді якраз набирали співробітників у нашу філію в сусідньому місті. З того часу пройшло два роки, я не спілкуюся ні з ним, ні з подругою. За цей час я пішла в спортзал, стала відвідувати косметолога, почала любити себе. Зараз я майже цілком оговталася після цієї історії і знову з’явився він. Знову запропонував все почати з початку, але я йому відмовила.
Не хочу пов’язувати своє життя з тією людиною, яка мене зрадила.
Чи траплялися з вами схожі ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!