Невістка вкрала в мене сина. Можете думати, що в мене на старості вже не всі дома… Але я знаю, про що кажу!
Чоловік мій кинув мене багато років тому. Ми із сином лишились жити удвох. Було нам дуже важко, але якось та й справлялись. Нікого ріднішого в мене не було, ніж мій Дмитрусь. І він знав, що любити на цьому світі можна тільки маму.
А потім, ближче вже до 30, щось йому наче поробилося!
⁃ Буду женитися, мамо! – заявив він якось мені за обідом.
⁃ Як женитися? З ким? У тебе ж і дівчини путньої немає! – зразу сказала йому я.
Та виявилося, що вже в нього була якась там пасія. От тільки мені про неї він і слова не сказав! Вже тоді я і почала думати, що не все тут чисто. Я завжди йому підказувала, з ким треба водитися, а з ким ні. І завжди Дмитрусь мене слухав. А тут отак, без мене, жінку собі вибрав! Та ще й так вперся зі своїм весіллям, що прийшлось його затію благословляти.
Ох і не сподобалось мені невісточка моя… Очі в неї такі лихі, недобрі. Зразу видно, що нічого хорошого від неї чекати не треба. І от вже через пару місяців почали мої підозри вилазити наверх.
⁃ Синку, а заїдь до мене в гості, помідорів набереш. І Олену свою бери, давно не бачились, – подзвонила я якось сину, коли зовсім вже скучила.
⁃ У нас є помідори. Треба буде ще — купимо, – відрізав син і кинув слухавку.
Це вже точно був такий поганий знак, що далі нема куди! Дзвонити щодня він до мене перестав, у гості заходити теж. Вирішив, мабуть, як і його батечко, кинути мене напризволяще…
Але вдруге такого допустити я не могла! Зібрала речі, приїхала до сина в гості. Смаколиків скільки йому із села набрала, що аж руки відвалювалися! Доперла все до самої квартири. 10 хвилин чекала, поки двері мені відчинили!
⁃ Добрий день. Дмитра немає вдома. До побачення, – сказала невістка, як на порозі мене побачила. Я там ледь і не сіла з тими сумками!
⁃ Ти що, Олено, навіть через поріг мене не пустиш? Я ж скільки всього привезла! Тягла його на собі! А Дмитра я й почекати можу!
⁃ Попереджати треба, що в гості збираєтесь. У нас сьогодні і без вас планів вистачає. Та і взагалі, коли ви вже заспокоїтесь? Син і так і сяк вам натякає, що вже давним-давно виріс. А вас у його житті занадто багато. Знайдіть подругу собі якусь, чи що – фиркнула невістка і грюкнула дверима в мене перед носом.
І все! Я думаю, вона точно сину моєму поробила! Бо де ж це таке бачено, аби все життя він біля мене був, а тепер отаке видав?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Як повернути сина і вигнати невістку?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!