– Закрийте двері з того боку та не командуйте, – дорікала невістка у чужій квартирі. Ну що за нахабна мода пішла у молоді?

От послав мені Бог таку “чудову” невістку. Певно, десь я так нагрішила чи хтось прокляв. 

Рік тому мій син одружився з Марією. Я знала, що вона дівчина хороша та скромна. Бо якусь дворову дівку мій Артур ніколи б не вибрав. До того вони 4 роки зустрічалися, познайомилися в університеті ще на 1 курсі. 

Ну і Марія часто до нас у гості заходила, коли треба було готуватися до сесії. І, якщо чесно, я навіть не здивувалася, що син оголосив про заручини. Тоді ми з чоловіком дали дітям гроші на весілля, сума була чимала – 5 тисяч доларів. Святкування робили з розмахом, замовили розкішний ресторан за містом, наречена мала дизайнерську сукню. 

І після весілля син переїхав жити на орендовану квартиру. Мовляв, він вже самостійний, повинен якось жінку забезпечувати. 

Однак, через місяць після весілля не стало мого чоловіка. У Петра були проблеми з серцем, але ми лікувалися пігулками, слідкували за аналізами, ходили на обстеження. А тоді він просто вийшов з будинку, схопився за серце та впав на вулиці. Лікарі вже нічим не могли допомогти, сказали, що тромб відірвався. 

Мені було вкрай важко перенести смерть чоловіка. Петро був моїм першим коханням, ми 30 років разом прожили душа в душу. А тут я зосталася сама, страшенно боялася навіть вночі спати. 

Діти щодня до мене приїздили у гості після роботи. І я першою запропонувала Марії та Артурові переїхати з орендованої квартири сюди. Ну втрьох якось цікавіше жити, не так сумно. 

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

– Синку, ну чому ти будеш віддавати чужій людині гроші? Он, дивися, твоя кімната, я нічого там не чіпала. 

– Мамо, ну але ж…

– Не хочу нічого слухати. Ти на власну квартиру ще довго не назбираєш. А я завжди під боком, навіть готова вже онуків няньчити.

Артур дослухався до мого прохання. Я навіть купила молодятам до кімнати нову шафу, ліжко та постіль. 

Перший місяць Марія скромно себе поводила. Постійно запитувала, чи можна взяти каструлю або ж чашку, ходила по квартирі навшпиньках, допомагала мені з прибиранням та ще й смачно готувала. 

Однак, потім невістку наче підмінили, Марія сама дуже розслабилася. Приходжу додому – а на кухні безлад, крихти від хліба розкидані по столу, брудний посуд в раковині. 

– Маріє, а ти чому не поприбирала?

– А я вам що, наймичка чи хто? То ваша чашка і тарілка брудні, йдіть та помийте. 

Пошепки

Я спершу не хотіла сваритися з невісткою через такі дрібниці. Але помалу її нахабна поведінка почала дратувати. Артур часто затримувався на роботі і коли я починала йому жалітися на жінку, то він дорікав “мамо, у мене в офісі і так проблем вистачає, а тут ще ти зі своїми претензіями. Сама ж хотіла, аби ми переїхали геть!”

І так у мене з невісткою почалася холодна війна. Я окремо готувала для себе, прала одяг, мила посуд та ще й купувала продукти. У нас навіть полички в холодильнику були поділені на мене та невістку. 

Так от, я досі сама платила за комуналку. Влітку виходило не так багато, тим паче, нас майже вдома не було. Однак, зараз зима, похолодання і платіжки за комуналку зросли. Я давно поставила індивідуальне опалення, але завжди ставлю мінімальну температуру. 

Декілька днів тому приходжу додому – а там справжня Африка. Батареї аж гарячі, боляче доторкатися. І з кухні виходить невістка у шортах та майці. 

– Чому це вдома так спекотно? Це ти підкрутила опалення?

– Так. Мені холодно було.

– Ну так одягайся тепліше, на дворі не червень, а грудень.

– Ага, щоб я тут замерзала і потім гроші на ліки витрачала? Ні, дякую. 

– Ну якщо ти така вибаглива пані, то цього місяця сама заплатиш за опалення. 

– Знаєте, закрийте двері з того боку та не командуйте! – крикнула на мене Марія. 

Я була вражена з такої нахабної поведінки невістки. Аби у чужій квартирі вона так посміла підвищувати голос на мене? Та просто ні сорому, ні совісті у неї нема. 

Ввечері вирішила поговорити з сином. Однак, Артур мене взагалі не підтримав:

– Ну і що, вдома дійсно холодно. Тобі так шкода тих нещасних пару гривень на опалення?

– Синку, тут вже діло не в опаленні, а у тому, як твоя жінка ставиться до мене.

– Мамо, та ти просто вигадуєш. Вже через так дрібницю першою почала сваритися з Марією. Вона ж квартиру прогріла, аби тобі тепленько було. А ти почала за гроші дорікати. 

От ніякої підтримки в рідному домі не маю. Син та невістка мене зневажають та слухати не хочуть. Вже встигла 100 разів пожаліти, що попросила їх переїхати до мене. 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector