Заміж я вийшла 5 років тому.
Мені ще змалку мати радила обирати чоловіка, зважаючи на його сім’ю. Особливу увагу казала звертати на ставлення до жінок, себто, як ставляться до матері або сестри, так і до тебе будуть відноситися. Я неньці не перечила. Знайшла сім’ю, у якій мама і досі, мов принцеса живе. Зрештою, шлюб у мене видався непоганий. Зараз виховую маленького синочка і знову чекаю на поповнення.
Але потрібно було прожити в цій сімейці трохи довше, щоб збагнути, як тут до мене ставляться насправді.
Нещодавно у нас трапилося горе. Помер мій свекор. Це був рідний батько мого чоловіка, а інші його брат та сестра – уже від іншого чоловіка. Але Геннадій Васильович прийняв їх, як рідних. Виховав, дав освіту, роботу. І ось рік тому покинув цей світ. Навіть мені його шкода було. Свекруха з ним стільки років прожила. Він для неї нічого не жалів.
От і стало це для неї великою трагедією. І йдеться не так про щире кохання, як про фінансове забезпечення. Геннадій і справді зароблять предостатньо. Стільки, що дружина і 3 дітей були цілком на його утриманні. Він зарплату отримає і не біжить ховати від жінки, а їй несе. Далі моя свекруха тратила все, як їй хотілося: новий одяг, відпочинок на морі, продукти, дітям щось смачненьке і т.ін.
Саме Стефанія Павлівна на роботі й дня не пропрацювала. Не знала вона, як простим людям даються ті гроші. Вона тільки витрачати вміла.
А тепер моя свекруха залишилася без копійки в кишені. Колись за неї все вирішували батьки, тоді двоє чоловіків, а зараз вона сидить склавши руки і чекає, доки на допомогу прийдуть діти. Мій чолові, мов сліпий, дуже переживає, що мама зараз без гроша. Ось і вирішують її діти тепер, хто її утримувати далі буде. Бо ж на роботу вона не збирається, а пенсії не отримає, бо стаж не напрацювала.
Наймолодший із синів поки що сам вчиться в університеті. Намагається себе забезпечувати. Тож одна кандидатура відпадає. Двоє старших довго сперечалися, але вирішили щомісяця навпіл ділити всі витрати на маму. А в останньої, повірте, забаганки неабиякі: їй на море хочеться, у приватних клініках лікуватися, новий одяг прикупити. Як мала дитина, їй-Богу!
Я ось ніяк збагнути не можу, як людина в такому віці й досі не знає ціну грошам. Їй же невідомий вибір між новою парою чобіт та фруктами для дітей.
У мене ситуація зовсім інша. І дитинстві була, і зараз є. Я завжди старалася підтримувати чоловіка і допомагати йому у всіх планах, навіть фінансових. Досі працювала на роботі. Зараз змушена була вийти в декрет. Мені скоро народжувати друге маля. Поки маю кошти за дітей, а далі планую знову повертатися до праці.
І все б нічого, але забаганки свекрухи неабияк б’ють по наших кишенях. Тепер мені доводиться відмовляти собі у найнеобхіднішому, бо в матері мого чоловіка з’явилися власні плани на мої гроші. У нас, до слова, іпотека. І такими темпами ми її точно не виплатимо. А ще ремонт у ванній уже рік робимо, бо все ніяк не назбираємо на нову сантехніку. Словом, жах.
Не розумію, чому інших бабусь тішать звичайні речі такі як: розмова з подругами, санаторій, онуки та успіхи дітей, зате нашій вічно не вгодиш. У неї на думці тільки шопінг та подорожі. До нас їй діла немає. Вона собі навіть собаку завела, щоб самотньо в домі не було. І не взяла його з притулку, а перекупила… Породистого… Недешевого… Ну не маразм?
Більша половина заробітку мого чоловіка йде їй. А живемо ми на гроші за дітей та мій дрібний підробіток. Бабусі байдуже, що мені потрібно на збереження в лікарню лягати, а це також чималі витрати. Іпотека у нас і так на тривалий термін. Та й сама я у відпустці вже давно не була, не те щоб гардероб оновлювати.
І я не можу сказати, що моя свекруха дуже хитра чи щось таке, але, як тільки ти її обділиш, вона одразу істерику влаштовує. На жалість давати починає.
Я не проти того, аби ми підтримували стареньку. Але підтримувати та утримувати – це різні речі. І я не збираюся займатися благодійністю, жертвуючи всім заради комфорту свекрухи. Так вічно тривати не може. Я б хотіла, щоб це збагнув і мій чоловік. Але він тільки війною на мене пішов, коли дізнався, що я пропонувала його матері піти на роботу.
Він переконаний, що старенька сильно горює через втрату коханого.
Ну так, зручніше горювати на морі десь за межами своєї держави, аніж на роботі, до якої душа не лежить.
Що думаєте про таку свекруху?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!