На річницю 10 років шлюбу мій Орест зробив неймовірний подарунок – невеликий будиночок у Сокільниках. Чоловік знав, як я ним марила. Якраз знайшов чудових продавців, які ціну скинули. Є місце для городу, на подвір’ї – альтанка (а ми полюбляємо з друзями смажити шашлики), садочок та гараж. Словом, все мені подобалося, що аж пищала від щастя.
Місяць тривала тяганина з паперами (адже змінити адресу у ЦНАПі – ще те випробування), переїзд, міні ремонт, посадка квітів для саду. І от я забула про найголовніше – новосілля. Адже досі не познайомилася з сусідами, а треба якось будувати товариські стосунки.
Напроти нашого будинку жила пара, адже довкола ще не було заселено – йшло будівництва. Тому того ранку я сама запросила пані Галину та пана Мирослава (пенсіонерів) до нас у гості. Вони люб’язно погодилися.
Ох, тоді цілий день літала по кухні, як собака, приготувала декілька салатів, запекла рибу та ще тортик “Спартак”. Чоловік посмажив шашлик за своїм фірмовим рецептом. Вирішили гоститися в альтанці, адже надворі, хоча була пізня осінь, але погода тепла та сонячна.
Сусіди прийшли вчасно. Жінка ще й принесла з шарлотку з домашні яблук. Я запросила їх до альтанки, пані Галина дуже нахвалювала мій город та квіти.
І тут з хати вийшов Орест. Сусіди миттю замовкли, здавалося, що між нами була немов якась холодна стіна. Пані Галина тільки косо дивилася на чоловіка, пан Мирон нервово стукав ногою по дереву.
– Ой, я забула, що скоро почнеться мій серіал, а це остання серія, – ніяково сказала сусідка та квапливо вийшла з подвір’я. Ще й так зиркнула на свого чоловіка, немов показувала “ану забираймося геть”.
Не знаю, може у них дійсно з’явилися термінові справи або ж…Не знаю, я ще так добре не знайома з ними, щоб робити якісь висновки.
Наступного ранку я прокинулася від гучного стукоту у двері. На порозі стояв наш дільничий поліцейський
– Ви Батюк Олена Михайлівна?
– Так.
– Я до вас. Мені повідомили, що ви перебуваєте у стосунках з неповнолітнім хлопцем.
Здалося, що це просто дурний сон або розіграш. Мені тільки 32, я ще молода, ходжу до косметолога, роблю ін’єкції гіалуронкою. Та навіть під мікроскопом ніхто не знайде хоча б одну сиву волосину чи зморшку!
– Що тут відбувається?
До коридору зайшов сонний Орест
– А ви, я так розумію, її хлопець?
– Ні, чоловік.
– Покажіть, будь ласка, ваші документи.
Я не розуміла, що відбувається. Винесла дільничому наші паспорти, свідоцтво про шлюб, навіть документи щодо купівлі цього будинку.
Він пильно дивився до на мене, то у паспорт, а потім на Ореста.
– Вибачте, вийшла прикра помилка. Просто вчора до мене зателефонувала ваша сусідка і сказала, що ви перебуваєте у стосунках з неповнолітнім. Ох, ну ця панянка вже геть сором втратила. Нема чим на пенсії зайнятися чи що.
Орест вибухнув гучним сміхом. І хоча йому 35, але він виглядає молодшим. Особливо ще й без бороди – ну немов янголятко трирічне.
– Не хвилюйтеся, я проведу з вашими сусідами виховну роботу. Перепрошую ще раз за свій візит. Гарного дня.
Я вирішила, що з такими сусідами мій максимум дружби – це сказати “доброго дня”. Теж мені, зробили з мене якусь викрадачку молодих сердець. А пані Галина обходить наш будинок за 10 кілометрів. Чи то їй соромно або ж боїться, що її чоловіка можу забрати – не знаю. Ну і дідько з нею! Тільки Орестові завжди смішно згадувати ту ситуацію. Жартує, що це був найкращий комплімент за всі роки його життя.
А як б ви відреагували на таку новину?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!