Не раз мої заміжні подруги та навіть сестри розповідали про сварки зі свекрухами. Я думала, що мене така проблема ніколи не торкнеться, бо я не з конфліктних людей і взагалі ми з коханим одразу плануємо жити окремо.
Але сталося те, що не гадалося.
На знайомстві з майбутньою свекрухою я почувалася ніяково. Було неозброєним оком видно, що я їй не подобалася. Попри широкі посмішки Ольги Іванівни до мене я відчувала по шкірі холодок її акторської гри.
Розмова була наче непоганою, вона розпитувала мене про навчання, роботу, батьків. Потім пішла робити для нас чай і покликала Олексія на кухню. Я чітко почула, що вона йому шепотіла:
– Синок, ти можеш знайти собі кращу наречену! подумай, будь ласка, ще раз!
Мене ці слова дуже зачепили, але вдала, що не чула. Я була впевнена у наших почуттях і не помилилась. Весілля ми таки зіграли, але навіть наше свято не обійшлося без цирків свекрухи.
– Ви тут веселіться, а я додому піду! Голова розболілася! – заявила свекруха прямо після того, як сказала перед всіма гостями тост.
Я думала, що її невдоволення на цьому закінчаться, але її наступні вчинки вражали мене мало не щодня.
Після весілля ми з Олексієм переїхали на вільну квартиру свекрухи. У мене тричі на тиждень був скорочений графік роботи, тому я поверталася додому в обід і починала робити всі свої заплановані справи по дому: прибирання, готування вечері та інше. Вона добре знала, коли я повертаюсь, брала свої ключі від квартири і приходила без попередження.
– Боже мій! Ти оце такі супи вариш? Це ні до чого не годиться! Хто тебе цьому вчив?
Я регулярно вислуховувала від неї критику по всьому до чого торкалися мої руки. Я не так готувала, не так прибирала і прасувала.
Перший час я намагалася ковтати її претензії, бо щиро не хотіла з нею сваритися. Переживала, що чоловік теж якось не так відреагує, засмутися. Минали тижні і свекруха зрозуміла, що Олексій ні про що не здогадується! Навпаки вона з сарказмом при ньому постійно повторювала, що не може дочекатися на внуків!
Та з кожним таким її візитом я розуміла, що скоро моє терпіння закінчиться і пора окреслити власні кордони, тим більше, що вона знаходила нові поводи мене образити і якось спровокувати на сварку. Свекруха мене просто виживала!
І одного прекрасно дня мені спало на думку записати її монолог на диктофон. Я зробила все максимально не помітно. Вона тоді знову мене хотіла провокувати на конфлікт, згадувала усі мої помилки як вона вважала і просто тикала пальцем у кожний куточок квартири.
Ввечері чоловік прослухав цей запис. Він був у шоці, бо не очікував почути яка насправді його матір. Він перепрошував за неї й дивувався чому я терпіла це так довго. А потім сам їй подзвонив і висказав усе що думав.
– Тепер ви приходите тільки тоді, коли ми вас запросимо! І не змушуйте мене міняти замки! – додав на кінець коханий.
Ой, ви б чули як Ольга Іванівна виправдовувалась! Кричала, що це я так хочу їх посварити і таке інше.
Замки чоловік таки змінив, квартира по закону була його, тому все справедливо. А я зрозуміла, що мені однією підтримкою чоловіка не обійтись. Я зверталась до психолога, щоб відновити свою самооцінку. А й справді не потрібно було це терпіти.
Потім у нас народилась донечка. Свекруха приходить до нас рідко, частіше коханий їздить з дочкою до неї. Я бачуся зі свекрухою тільки коли розумію, що маю на це моральні сили, Олексій мене не змушує, бо добре розуміє, що я наслухалась. Образу не так легко проковтнути, на це потрібен час. Хто зна, може Ольга Іванівна сама зрозуміє, що була не права!
Як вам вчинок невістки?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!