Запитала у свекрухи, що їй купити на ювілей. Тепер розумію, що краще вручила б їй цукерки з квітами і навіть не заводили цю тему

Незабаром у моєї свекрухи буде ювілей. Аж цілий 50 років. Ми з чоловіком уже цілий рік  думаємо, що ж їй подарувати. Вона, повірте, у нас дуже вибаглива. Тут ще вгодити важливо. Хоча особливо витрачатися я не збиралася. Не те щоб грошей не вистачало, але мільйони я також не заробляю. Працюємо обоє, але витрати також чималі, тож зійшлися на думці про побутову техніку. Це завжди потрібна річ. А потім якось поговорила зі свекрухою, натякнула на такий подарунок, а вона мені заявила, що їй такого не треба. Мовляв, вона й своїми руками робити все вміє, отже те приладдя їй ні до чого.

Тоді ми запитали прямо, що їй потрібно. А що кота за хвоста тягнути? Ну не буде сюрпризу, зате точно догодити зможемо. От свекруха нам і заявляє: «Оплатіть мені ресторан, це буде подарунок від вас». Але я зрозуміти не можу, який це подарунок? Що тут пам’ятного? Ми, виходить, просто заплатимо, щоб інші повеселилися. Не тільки свекруха, а й всі гості. Ми кого вітати маємо? Знайомих і рідних чи свекруху? Тож я цілком проти такого подарунку. Зате чоловік уперся: хоче мама, значить зробимо. Я мусила погодитися – вибору немає. Хоча в душі аж жаба давити почала – це ж стільки грошей зараз піде!

Прийшли в такий посередній ресторан. Обирала такий, щоб недалеко від дому іменинниці. Збиралися замовляти на 25 осіб, тільки найближчі. Все узгодили, почали рахувати гроші – я ледь не впала там. Вийшло по 200 з людини, тоді ще меню з їжею та напоями і хотіли нам ще розважальну програму впарити. Дорогий подарунок виходить. Це вся зарплата мого чоловіка за місяць. Я аж розплакалася в тому ресторані. Адміністратор почав мене заспокоювати, почав знижки вираховувати, половину страв прибрали і таке інше. Вийшло менше, але все одно це неабияк вдарить нам по кишені.

Про все домовилися, пообіцяли передзвонити, якщо нам підійде. Сіли в авто і я одразу до чоловіка. Кажу, що стільки грошей на вітер піде! Прошу коханого поговорити з мамою, знаю, що він зміг би її якось переконати. Дамо їй половину тієї суми грошима і хай заспокоїться. Невже не знає, як зараз з грошима вадко? А їй ресторан подавай! Почала перелічувати, хто б замість нас ще міг оплатити бенкет. Але виявилося, що всі вже хутенько розібрали найдешевші із забаганок свекрухи. Найдорожчий лот залишився нам.

Я вже на коліна готова була стати перед чоловіком, аби він тільки відмовився від такого подарунку. А він стоїть на своєму і все. Мовляв, що вже робити, якщо попросила, то оплатимо.

Я ночами не можу спати тепер. Стільки грошей!  Ми вже внесли аванс, тож вибір зроблено. Жаль, що залишаться від цього подарунку тільки: ситість на 1 день і фото. Ось і все. 

Я вже навіть думала не йти на свято, щоб хоч на собі зекономити. Але це тільки розбурило скандал між нами. Коханий заявив, що я не поважаю його маму. Я поважаю усім серцем, тільки грошей шкода!  Знаю, що інші зараз якийсь дріб’язок їй принесуть, а нам так вкладатися потрібно. 

Іноді так хочеться поставити свекруху на місце. Але поки не можу собі такого дозволити. Тоді, певне, на розлучення одразу подавати доведеться.

Ми живемо в достатку, але скоро діток плануємо народжувати. Ті гроші ще ой як знадобляться! Краще б ми у свекрухи нічого не запитували. Купили б якийсь блендер чи дали кілька сотень у конверті й на тому  все скінчилося б. А тепер дороги назад уже немає. Ще довго цей подарунок на ювілей не даватиме мені спокою!

А ви вважаєте, що це надто дороги подарунок?

Зробили б такий же?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector