Зараз мені 45 і я народила третю дитину – останнім часом дуже шкодую про такий вчинок

Декілька місяців тому я народила синочка Богданчика. Здається, що тоді я почувалася найщасливішою жінкою на світі, аж заплакала, коли на груди поставили малюка. Однак, є один мінус – мені 45 років. І чесно кажучи, дуже важко зараз поєднувати материнство з побутом та інколи можу навіть шкодувати про такий вчинок… 

У мене є дві дорослі доньки від першого шлюбу – Марта і Марина, дівчатка зараз живуть окремо в інших містах. Зі своїм першим чоловіком Мирославом я прожила у шлюбі майже 10 років. Я думала, що у нас чудова родина, адже Мирослав завжди дарував мені квіти, щовихідних ми проводили час разом. Але потім іскра погасла. Сподівалася, що це просто тимчасова криза та у нас все налагодиться. Але одного вечора чоловік зізнався, що у нього є молода коханка, зібрав свої речі та поїхав геть.

Від поганих думок мене ратували мої дівчатка. Вони допомагали мені побороти цей важкий період у житті та стали мотивацією рухатися далі. Заприсяглася, що тепер ніколи в житті не буду довіряти чоловікам. 

Однак, зустріч з Петром все змінила. Ми разом працювали на роботі, він часто пригощав мене смачною кавою, проводжав додому. Правда, був старшим за мене на 10 років, зараз йому 55. І через декілька місяців він переїхав до мене. Дівчатка не були проти. Вони сказали, що я заслугою на особисте щастя. 

А рік тому я дізналася, що вагітна. Петро аж плакав від щастя, коли я йому розповіла. Чесно кажучи, я тоді була готова народжувати, адже розуміла що цей малюк – дарунок від Всевишнього. Дівчатка також раділи, приїжджали додому, щоб допомагати мені. 

Правда, зараз малюкові вже 3 місяці і я думаю – а чи правильно тоді вчинила? Адже я не молода, сил все зовсім нема. А син дуже активний, йому все цікаво, хоче бути тільки на ручках, не спить вночі. Петро з ранку до ночі працює, часто бере додаткові зміни. Адже Богданчику багато чого треб купити – одяг, продукти, іграшки. А потім почнеться садочок, школа, університет. І не будуть його однокласники соромити за те, що у нього такі старенькі батьки? 

Під час прогулянки часто помічаю, як молоді батьки граються разом зі своїми дітками,  бігають на майданчику. А я хочу тільки одного – посидіти на лавочці. Вже не згадаю, коли я востаннє з подругами десь відпочивали, адже весь час проводжу з малюком. Так, діти та чоловік мені допомагають, але цього мало. Я щаслива, що у мене є син, правда, зараз розумію, що є речі, які ми йому не зможемо дати. 

Вже не вперше ловлю себе на думці, що третя вагітність – це помилка. Краще народити дитину до 35, ну максимум – 40 років. Адже у вас є ще сили займатися малюком та хатніми справами. А зараз я вже сумую за тими моментами, коли могла спокійно виспатися у свій вихідний день. Намагаюся проганяти від себе такі дурні думки, але заздрю молодим дівчатам, як народили у 20 років. У них є стільки вільного часу та сили…

Жінка помиляється? Ви погоджуєтеся з її думкою щодо пізньої вагітності? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector