Є у мене син, який вже вдруге одружений. Ще три роки тому вийшла на пенсію, почалися постійні захворювання, працювати не можу, грошей не вистачає, бо все іде на ліки. Все життя я працювала в перукарні, а зараз маю жахливі проблеми з ногами. Чоловік мене покинув, коли син був ще геть маленький, важко працювала, потім було у мене ще два короткострокові романи, але так і не побудували ми з цими чоловіками сім’ю.
Зараз я оточена хорошими людьми, у мене друзі, сусіди, сестри та брати. Щодо сина, то він прийшов з армії й одружився з хорошою дівчинкою. Вона мені дуже подобалася, але я вважала, що їм ще зарано одружуватися. Одружилися й перший рік після весілля прожили зі мною. З невісткою ми жили в злагоді, поділили домашні обов’язки і були щасливі. Ця дівчинка стала для мене донькою.
Потім вони переїхали на свою квартиру, мені трохи було сумно, скучала я за своїми дітьми, з невісткою зідзвонювалася чи не щодня. Згодом невістка народила онука – це було справжнє щастя для нас усіх – красивий золотоволосий хлопчик. Син тоді займався бізнесом, невістка також працювала, а я сиділа з онуком. Мене завжди дивувало, як вона все встигає – і на роботу, і з чоловіком, дитина, своїх батьків навідувала.
Коли моє здоров’я почало погіршуватися, невістка з сином дали мені кошти й поклали в приватну клініку. Я за це їм було дуже вдячна, адже в державних лікарнях потрібно було ставати в чергу. Так дружно ми прожили всі разом 8 років, і тут син приходить до мене й говорить, що подав на розлучення. Я не могла повірити своїм вухам, каже, що закохався в іншу, а колишню дружину розлюбив. Я його не один день переконувала, але він був непохитний.
З колишньою невісткою та онуком я спілкуюся, і от чоловік привів свою нову наречену до мене познайомитися. Вона мала ефектний вигляд – довгонога брюнетка, однак якась непривітна й холодна. За цілий вечір жодного разу не посміхнулася. Вони розписалися, святкування не робили, а поїхали за кордон. 
Я спершу намагалася якось наладити з нею стосунки, але вона просто мене ігнорувала, ніби старалася зробити так, щоб син був лише її, навіть не хотіла, щоб він зі своїм сином спілкувався. От я готувала своє день народження, запросила рідних, першу невістку з онуком, а сину сказала приходити без нової дружини, але син на це образився і сказав, щоб я взагалі не пхалася в його стосунки.
Невістка каже: «Мамо, давай я не прийду, ну що ти будеш сумувати?» Але сумувати мені в будь-якому випадку доведеться – або без неї з онуком, або без сина. Я ж продовжую надіятися, що син повернеться до колишньої жінки і ми знову будемо щасливими.
От що мені робити в цьому випадку?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!