Мій чоловік – справжній тиран. Міг на мене руку підняти, кричати, сварити. Я сама сирота, не мала батьків, аби за мене заступилися. Скаржилася свекрусі, але вона все казала “терпи”, “значіть ти десь винна”, “маєш чоловіка слухати”.
І от я так живу вже 5 років. Хотіла від нього піти, але куди? Квартири своєї не маю, зарплата маленька. Ще Борони Боже Петро відсудить у мене донечку та позбавить батьківських прав.
Єдині люди, до яких я могла звернутися за допомогою – це кума Ніна та її чоловік Вадим. Вони чудово знають про мою ситуацію в родині та час від часу допомагають. То гроші позичають, то словом добрим підтримають. Не раз Ніна казала, що має хорошого адвоката і я маю шанс на спокійне розлучення. Наші дітки добре товаришують, ходять в одну групу в садку.
Якось Петро так напився, що побив мене та вигнав геть з квартири. Добре, що тоді донечка була у свекрухи на дачі. Я зателефонувала Вадимові, вся в сльозах просила мене забрати геть. Він одразу приїхав та відвіз мене додому. Тоді Ніна з дітьми поїхала до своїх батьків.
Ми з Вадимом довго говорили, він мене обіймав, заспокоював. А потім якось випадково ми…поцілувалися. І так діло дійшло до ліжка. Я провела ніч в обіймах Вадима. Мені ще ніколи не було так добре та спокійно, як тоді. А Петро навіть не зателефонував, не попросив вибачення. Тільки крикнув “де вешталася”.
Відтоді ми почали потайки зустрічатися. Я чекала, поки Ніна кудись поїде з дітками та йшла до Вадима. Петро напивався до чортиків, я не хотіла попасти йому під гарячу руку. А з Вадимом наче була на 7 небі від щастя. Він завжди приносив мені каву у ліжко, робив сніданок. Коли Петро хуліганив – скручував йому руки, залякував. Але толку не було.
І от місяць тому я дізналася, що вагітна. Звісно, не було жодних сумнівів у тому, хто батько – Вадим. З Петром я вже багато місяців навіть в одному ліжку не засинала.
– Я розлучуся з Ніною і заберу твою Софію. Будемо жити разом.
– Як? Я не можу просто так сказати Ніні про дитину, вона ж моя подруга.
– Ти тільки зараз про це згадала? Тобі дружба з Ніною важливіша за мене і нашу майбутню дитину?
Поки що я приховую вагітність. Але розумію, що рано чи пізно животик виросте і я повинна зробити вибір. Але це так важко і боляче..
Якщо Петро дізнається, що я вагітна від іншого, то відправить мене на той світ! А Ніна.. Ми з нею товаришуємо з часів університету, разом навчалися та жили в гуртожитку.
Але Вадима я щиро кохаю всім серцем. Ще ніколи так добре не почувалася, як з ним разом. Тим паче, що через декілька місяців я народжу синочка чи донечку.
Вже навіть починаю думати про аборт. Дуже страшно та не розумію, як далі жити.
Варто жінці зруйнувати чужу родину заради свого щастя?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!