Заїхав в притулок для тварин по роботі, а цей кіт чіпляв мене лапою…

Вже довгий період часу я працюю фотографом. Раз на місяць мене запрошують до притулків для бездомних тварин, щоб я зробив декілька знімків вихованців, які шукають новий дім. Мені завжди було дуже шкода таких тварин, але я старався просто виконувати свою роботу. Поки одного разу, зі мною не трапилося дещо справді дивне. 

Одного разу мені потрібно було заїхати в один із таких притулків, щоб пофотографувати вихованців. Прийшов трішки швидше, щоб підготувати необхідну апаратуру для зйомки. Сфотографувавши всіх тварин, я попрямував до виходу. Аж раптом, щось лагідно торкнулося мого плеча. Я обернувся і побачив сірого кота. Чотирилапий тягнувся щосили, щоб ще раз доторкнутися до мене. Його зеленкуваті очі не могли залишити мене байдужим, тому я й сам не помітив, як простояв біля його вольєру декілька хвилин. 

Якщо чесно, то я не дуже любив кішок. Тварин у мене дома ніколи не було. А тут, я задивився на цього красеня і у мене весь світ перевернувся всередині. Охопило якесь неймовірно тепле почуття. Котика звали Марс. Його попередній господар, декілька місяців тому, безжально викинув його на вулицю. Кота знайшли ледь живого.

Я акуратно відчинив клітку і погладив його по шерсті. В цю ж секунду котик мелодійно та ніжно замурчав. З марсом я простояв приблизно хвилин десять. На жаль, у мене було багато запланованих справ, тому я зачинив клітку і попрямував до виходу.

Всередині мене були незрозумілі почуття. Я не міг думати про роботу. На декілька хвилин я навіть забув, що запізнююся на фотозйомку. Мої думки були тільки про сірого кота, який одразу запав мені в душу. Я почав переживати за те, чи знайде він господаря, чи ні.

Наступного дня, я все ще думав про сірого кота з зеленими очима. Я не міг до кінця зрозуміти, що зі мною відбувається. Десь під кінець робочого дня, я зрозумів, що хочу забрати цього кота до себе додому. На душі одразу стало спокійно.

Я одразу сів в машину і вирушив до притулку. Кіт знову протягнув до мене свою лапку. Я відчинив клітку і тихо йому сказав, що тепер у нього буде новий теплий дім. Кіт начебто все зрозумів і спокійно чекав мене, поки я оформляв всі документи.

Я забрав чотирилапого друга до себе. Давно не відчував таких позитивних емоцій, а можливо навіть ніколи! Тепер ми живемо дружно разом! Радий, що тоді не пройшов повз нього.

А ви б хотіли мати такого чотирилапого друга?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Lida
Adblock
detector