Ірині нещодавно виповнилося 38 років, після весілля вона переїхала до чоловіка й зараз разом з ним виховує двох дітей. Скаржиться подрузі, що матір проживає одна в трикімнатній квартирі, а своїм дітям нічого так і не дала — ні вона, ні брат не отримали спадку. Ніби вже з цим і змирилися, але нещодавно Галина Степанівна заявила своїм дорослим дітям, що вони повинні їй зробити ремонт, бо жінка вже не може проживати в квартирі, де скрипить підлога, з вікон дме та штукатурка сиплеться.
Квартира Галини Степанівни розташована недалеко від центру, однак востаннє тут ремонт робився ще в минулому столітті, тому вона дійсно в плавному стані.
– Я розумію, що матір хоче жити в хороших умовах, але за які кошти ми маємо робити їй ремонт? Я свого кутка взагалі в цьому світі не маю, брат Григорій за кордоном заробляє на власне житло, бо ніде йому подітися. Тим більше, що там не лише потрібно стелю пофарбувати чи шпалери поклеїти, а змінювати всю сантехніку, вікна, дерев’яні двері. У нас на капітальний ремонт не має таких коштів, там все в доларах треба буде рахувати.
Минулого року Григорій сів рахувати, скільки коштів потрібно вкласти — понад 10 тисяч доларів, ми де стільки візьмемо? До того ж у мене ще діти є, їх також на ноги треба ставити. 
Галина Степанівна звикла в цьому житті розраховувати лише на себе. Чоловіка не стало, коли вона була ще геть молодою, діти виросли і матір їм також більше не потрібна. Жінці за шістдесят, проживає вона лише на пенсію, бо діти нічим не допомагають, хіба якщо матері геть погано стане, тоді можуть ліки купити. Загалом — кожен живе своїми проблемами. Ще декілька років тому купили матері пральну машинку на ювілей, якось Григорій їй поміняв унітазний бачок — ось така допомога і то не частіше, ніж раз на рік.
В Ірини двоє синів, в Григорія — одна донька, стараються, працюють, складають кошти, але щось результатів взагалі нема. Григорій от вніс перший внесок за іпотеку, а сам поїхав за кордон, бо грошей взагалі не залишилося, добре, що жінка працює, харчуюся з її зарплати. Проживають наразі в гуртожитку, щоб не платити дорогу оренду за квартиру.
Ірина ніби краще проживає, в чоловіка — двокімнатна квартира з гарним ремонтом, але от боїться вона, що свого взагалі нічого немає. І якщо раптом щось не так, Ірина опиниться на вулиці. І збирати на своє їй ні з чого особливо, зарплата невелика. А щоб робити матері ремонт, то про це і не йдеться.
– Я вважаю, що це нахабство у нас про таке просити. Тим паче знає про наше скрутне становище, ми від неї нічого не отримали. Зараз забезпечуємо маму найнеобхіднішим, але ремонт робити не збираємося.
І от нещодавно Галина Степанівна запросила дітей на серйозну розмову, сказала, щоб вони брали з квартири все, що хочуть, бо вона її продає — обмінює на однокімнатну з хорошим ремонтом. Старий господар залишає там практично все: сантехніку, меблі, а ще там в квартирі тепла підлога, натяжні стелі, душова кабіна.
Дітей шокувала така заява матері, адже в майбутньому вони планували продати це житло й розділити між собою кошти.
– А тепер виходить, що мати одну квартиру просто тупо проїсть, відібравши у дітей і онуків! – журиться Ірина.
Діти завжди мали надію на мамину квартиру, а зараз вони не знають, що робити далі.
Чи правильно вчинила Галина Степанівна?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!