От я вже не знаю, у мене опустилися руки, як відірвати чоловіка від маминої спідниці. Ми вже заміжні з чоловіком декілька років, а Михайло й надалі продовжує слухати лише власну матір.
Переїхала я до них у квартиру ще до весілля, а зараз не можу чоловіка ніяк вмовити роз’їхатися з батьками! Після весілля стосунки зі свекрухою кращими не стали, я ще й була вагітна, тому вся ця ситуація мене дуже напружувала. 
– Не вмієш ти шукати підхід до людей, ні з ким разом не уживешся. Якщо щось не подобається, забирай речі та їдь до своєї матері, от вона нехай свою доньку терпить, – часто говорила мені Ніна Олексіївна.
Такі слова свекрухи мене дуже ображали, тим паче їй все було не так, прибираю я погано, готую не добре, речі ставлю не на ті місця. А ще гіршим було те, що Міша завжди ставав на захист своєї матері. Коли у мене народилася донька, я переїхала жити до матері. Просто не витримувала такого щоденного натиску. Свекруха вижила мене з квартири, а чоловік навіть за мною не пішов.
Думала, що це тимчасово, на декілька місяців, Міша схаменеться й орендує нам окреме житло, однак я дуже помилялася. Чоловікові було на руку те, що мене не було поруч, для нашої доньки Улянки він став Улянки одноденним татом, а для мене одноденним чоловіком. Прожили ми так близько двох років, а потім він попросив мене переїхати до квартири його матері не на довгий термін.
І все знову почалося, як колись. Моя бабуся продала будинок в селі й купила нам однокімнатну квартиру в районному центрі, однак чоловік впирається, з області в район переїжджати не хоче. Тут йому все подобається – кімната 10 метрів на трьох, і вічні невдоволення – то мами мною, то мої свекрухою. З Ніною Олексіївною я так і не помирилася, живемо як пес з котом!
Якщо Улянка щось вдома не те зробить, зразу я винна, мої нерви просто цього не витримують. Прошу чоловіка про переїзд, а він впирається знаходить безліч виправдань. От що мені з ним робити? Впевнена, що якщо ми б жили окремо, то у нас все було б добре. Зараз я дуже втомлена і вже починаю думати про розлучення.
Думаю, я могла б впоратися одна з дитиною, але і чоловіка кохаю, просто не знаю, як донести те, що він вже дорослий і у нього є своя сім’я.
Можливо хтось вже був у такій ситуації, і може дати дієву пораду.
Варто пробувати й далі переконувати чи краще не витрачати часу на цю людину?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!