Ми з чоловіком перестали разом дивитися фільми. А все через те, що його дуже дратувала моя реакція на якісь кадри. Ну от як можна не заплакати, коли собачка головного героя помирає? Або коли двоє закоханих розуміють, що разом ніколи бути не зможуть… Але ж кохають одне одного до нестями!
Мене це завжди розчулює. Сльози прямо ріками ллються, так я переживаю, що ж буде далі. А чоловікові така моя сентиментальність не подобається. Він завжди казав, що я слабка духом, тому і рюмсаю. Та це зовсім не так!
Недавно я прочитала, що якщо людина плаче під час перегляду фільму — вона емоційно сильна і вміє дуже добре відчувати інших людей! Називають таке вміння емпатією. Типу, дивлюсь я на персонажа, на його вираз обличчя, слухаю його голос… І одразу зрозумію, що йому болить!
Щобільше, я знаходжу цю емоцію і в собі. І починаю йому співчувати, підтримувати його, вболівати. Це може здаватися дивним, згодна. Але вчені кажуть, що для життя в суспільстві це дуже корисна штука! Емпатичним людям набагато легше отримати якесь підвищення на роботі чи знайти нових друзів. А ще ми як ніхто вірні своїм половинкам! І дуже сильні морально.
Подумайте самі: ми вміємо хвилюватися за інших людей, перебираємо на себе їхні емоції. Але, не зважаючи на це, лишаємось при здоровому глузді і не забуваємо про власні переживання. На додаток, ми часто стаємо лідерами, люди хочуть йти за нами. Воно й не дивно: ми ж точно відчуваємо, як знайти до них підхід.
Звісно, лікарем чи працівником ритуальних послуг я ніколи не зможу стати, бо це вже надто емоційна робота для мене… Але я чудово справлюся з роботою вчителя, маркетолога, письменника та навіть якогось керівника!
Не забувайте, що в найближчому майбутньому людям доведеться постійно вчитися новому та змінювати роботу, тому експерти радять розвивати передусім емоційний інтелект. Тож скоро плакати над фільмами доведеться навіть найбільш серйозним чоловікам! Побачимо, що мій Сашко скаже тоді.
А ви плачете, коли дивитесь фільми? Діліться підбіркою улюбленого кіно!
Напишіть нам в коментарях у Facebook!