Станом на 13 червня в Україні в наслідок російської агресії загинуло 288 дітей та понад 527 поранено. Діти, які ні в чому не винні, дехто навіть не встиг сказати своє перше слово чи ступити перший крок.
Серед загиблих був і 4-річний Сашко. Нещодавно його мати поспілкувалася з журналістами.
Обставини загибелі
У момент вторгнення російських військ хлопчик перебував у бабусі у селі Сухолуччя Вишгородського району Київської області. Вибратися звідти не виходило через мости підірвані довкола. Вже 10 березня важка техніка окупантів ввійшла до села. Сусіди запропонували перебратися на інший берег Київського водосховища на моторних катерах.
Проте, на превеликий жаль, Сашко з бабусею потрапили під обстріл. Бабуся потонула одразу, а хлопчик зник. Як пізніше виявилось він єдиний на кого одягнули рятувальний жилет. Мати до останнього вірила, що дитина досі жива. Та через три тижні дізналася найгіркішу правду у своєму житті – хлопчика не стало через кульове поранення.
Як мати переживає трагедію?
Ганна Яхно довгий час не могла ні з ким спілкуватися. Матері завжди важко прийняти смерть власної дитини. Лише трохи згодом вона зрозуміла, що повинна воювати на своєму фронті. Вона зрозуміла, що потрібно розповідати цілому світу про злочини, скоєні Росією на українській землі.
Тому Ганна погодилась дати інтерв’ю.
Жінка розповіла, що ті три тижні вона надіялась, що син таки живий. Не полишала надія через рятувальний жилет та підтримку великої кількості людей.
Втрату сина Ганні допоміг пережити коханий та фахові спеціалісти: психолог та психіатр. Також жінка приділяє час волонтерству та завела собаку. Тваринка народилась у день, коли вони поховали сина.
Ганна вірить, що її син загинув не даремно та намагається знайти спокій у душі. Історія Сашка розлетілась світом, він став кимось на зразок посла добра та миру. Героїня вірить, що він допомагає їй у всіх починаннях.
З болем розуміємо втрату кожної дитини. Але світ повинен знати про звірства з боку Росії на українській землі…
Напишіть нам в коментарях у Facebook!