Зі школи Степанію забрала швидка. Але такого висновку лікарів її мати Зоряна точно не очікувала

Усе трапилося ще дуже давно. На початку 90-х, коли про теми близькості та вагітності говорили не так часто, як зараз. Жертвами такої необізнаності і стали наші герої Дмитро та Степанія. Згодом діти будуть бідкатися, що не планували народжувати. Малюків, вони, звичайно ж, хотіли, але потім, коли б виросли та одружилися. Але доля вирішила дещо по-іншому.

Словом, Зоряну виховувала тільки мама, а батька не стало, коли дівчинці було 6 років. Без тата жилося важко: ні достатку в сім’ї, ні  міцного чоловічого плеча.Тож, коли Зоряна підросла, то  шукала в чоловіках саме підтримки та турботи. З першим шлюбом не задалося. Зате вдалося народити доньку. Згодом Зоряна познайомилася з Валентином. З першого погляду чоловік здавався серйозним та цілеспрямованим. Життя в селі не пророкувало великих кар’єрних висот, але працювати він вмів. Та й вік брав своє. Валентин був старший за Зоряну на 5 років. Уже навіть “минуле” мав, тобто дружину і малого синочка. Але нову наречену це зовсім не турбувало, адже вона знала і про пристрасть його колишньої дружини до алкоголю, і про її зради.

Сама ж Зоряна – людина хороша і порядна. Ще й дітей любить. Тож не дивно, що вона дуже сподобалася Валентинові. Настільки, що то зробив їй пропозицію руки та серця. Відсвяткували весілля. Жили у власному домі, виховували дітей. А через 4 роки Валентина не стало. Зоряна впала у відчай. Ніяк не розуміла, за що їй такі страждання. Але довелося зібратися силами і ростити дітей. Доня та син росли слухняними, вчилися добре. Ось уже й син в технікум пішов, доня в школу ходить. 

І ось якось зателефонували Зоряні на роботу зі школи. Сказали, що її доні дуже погано. Довелося навіть швидку викликати. Жінка кинула всі справи і помчала до своєї доньки. Думала, там щось страшне, але такого очікувати точно не могла.

Донька виявилася вагітною. Зоряна навіть не знала, як відреагувати на таку новину. Як їй поводитися і що робити? Дитині всього п’ятнадцять. Та й батько малюка, імовірно, пасинок Зоряни. 

– А ти не знав, що від таких відносин можуть бути діти?- зібралася духом Зоряна і почала розмову із пасинком Дмитром.

– Я чув, але не думав, що ось так зразу вийде. Це ж майже випадково.

– Від ваших випадковостей одні тільки проблеми. Та й Степанія ще сама дитина! Яка з неї матір?

Наступні кілька місяців Зоряна собі місця не знаходила. Але лаяти дітей не бралася. Розуміла, що й сама винна в цьому. Слід було розмовляти з ними на подібні теми.

Та й робити щось було уже пізно. Вирішили народжувати. А потім ще й розписати молодят. Багато порогів довелося оббити Зоряні, щоб домогтися дозволу на реєстрацію такого раннього шлюбу. Але, на щастя, усе в них налагодилося. 

Степанія народила донечку. Перші три роки було дуже важко, а потім звикли. Дмитро знайшов роботу, Степанія навчилася доглядати за дитям, а Зоряна допомагала, чим могла.Тепер стало трохи легше. Далі дитя в садочок віддали та й доня Зоряни підробіток знайшла. Так і прожили молодята в любові та злагоді. Зараз Зоряна навіть рада, що так вийшло. Звичайно ж, з дітьми потрібно було розмовляти, але   закінчилася ця історія щасливо. 

А ви розмовляєте з дітьми на такі теми?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector