Я завжди мріяла, що зустріну чоловіка, котрий буде мені й найкращим другом, і коханням, і опорою. У 22 роки познайомилась з Денисом. Він був таким цікавим, усім подобався. Коли парубок звернув увагу на мене – я розтанула, а подруги заздрили.
– Уяви, які діти гарні будуть. Крім того, з таким чоловіком нічого не страшно. Точно успіху досягне.
І я не мала в цьому сумніву. Денис був впевненим у собі. Відразу після університету він знайшов гарну роботу, хизувався пристойною зарплатнею, ніхто з його друзів такої не мав. Рік ми зустрічались, а тоді коханий зробив мені пропозицію. Я ані секунди не думала, погодилась.
Та мало не відразу після весілля наші стосунки змінилися. Ми мало спілкувалися. Чоловік приходив з роботи їв, і лягав на диван дивитись телевізор. Я старалась, аби вдома все було бездоганно, щодня готувала й прибирала. Та схвального слова у свій бік ніколи не чула. Не буду приховувати – не такого я чекала від сімейного життя. Якось навіть зробила Денису зауваження:
– Щось зарано в нас романтика зникла? Не вважаєш? Ми й року не прожили разом, а вже наче старе подружжя.
– Що тебе не влаштовує?
– Та ні, все нормально. Просто хочеться часом аби кудись пішли разом, чи щоб ти квіточку мені приніс. Емоцій бракує.
– Я що клоун тобі? Розважати маю? Живеш – біди не знаєш, от і дурне в голову лізе. Знайди роботу, і не матимеш на цю нісенітницю часу.
Чути це було прикро. Та я й справді тоді почала шукати роботу. Та раптом дізналась, що вагітна. Усе відійшло на задній план. Зосередилась на дитині. Та за час вагітності чоловік дедалі більше віддалявся. А тоді він почав бігати до сусідки.
Катя – не проста дівчина, вона має модельну зовнішність, працює косметологом. У неї увесь час щось ламається. А ремонтувати нікому. Адже її чоловік на фронті. Денис біжить за першим покликом, хоча вдома й цвях забити не хоче.
Я довго терпіла. Та після народження доньки мені було вкрай важко. Пологи не прості, я потребувала допомоги. А чоловік як додому повертався, то до сусідки йшов. Тож я не витримала.
– Може час своїй дружині допомагати? Я проти того, щоб ти туди ходив.
– Знай своє місце! Де повага? Ти ні копійки не заробляєш, я все оплачую. Яке право маєш мені вказувати?
– Я тобі дитину народила.
– Тебе хтось просив? Сама схотіла! От і займайся.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Я плакала всю ніч. А зранку, коли Денис пішов на роботу почала збирати речі. А тоді наостанок зайшла до Каті.
– Мені шкода вашого чоловіка! Він там країну захищає, а ви не просто зраджуєте, а руйнуєте чужу сім’ю.
Вона почервоніла, та ані слова не сказала. А тоді все ж зауважила.
– Денис сказав, що ви не проти, що у вас вільні стосунки, разом лиш заради дитини.
– А якби ваш чоловік так вчинив?
Я пішла геть. Поїхала з донькою до мами, котра проживала в райцентрі. Мені було вкрай важко. Подала на розлучення, Денис аліменти не хотів сплачувати.
Відтоді минуло 7 місяців. І тепер я чітко знаю – все зробила вірно. Стосунки колишнього з Катрею не склалися. Ба більше, її чоловік після поранення повернувся і добряче вибив Дениса, він навіть до лікарні потрапив. Так йому й треба. Потім приїжджав до мене, просив повернутись, та я відмовилась. Шкода лиш, що моя дитина не матиме нормального батька.
Як гадаєте, я все вірно зробила? Як вчинили б ви?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!