Знала б , що у Володі таке відношення до грошей – нізащо не вийшла за нього заміж

Три місяці тому ми з Володею одружилися. З квартирним питанням нам допомогла моя мама. У неї була двокімнатна квартира у спальному районі міста. Однак, попросила, щоб за 5 років ми все-таки переїхали. Адже у мене є молодший братик, якому 13. І за допомогою математичного підрахунку можна легко здогадатися, що мама хоче йому на повноліття віддати цю квартиру. 

А  з родинним бюджетом у нас взагалі не клеїлося. Адже у Володі була ось така думка:

– Отож, на комунальні послуги та продукти нам приблизно йтиме 7 тисяч. Ну, нехай заокруглимо до 10. Тобто, ти даєш 5 тисяч і я. Далі, на квартиру ще – ну хоча б 5 тисяч. А решту ми витрачаємо на власні потреби. Ну, там твоя косметика, зустрічі з подругами, новий одяг. 

Чесно кажучи, така система мене не влаштовувала. Адже моя зарплата – 13 тисяч. А Володя має власне СТО, яке ще від тата отримав і його мінімальний дохід – 20 тисяч. І це я наголошую ще раз – мінімальний. 

– Ну я можу тобі позичити гроші Або шукай іншу роботу. Я допоможу з пошуками, – так “розраджував” чоловік. 

І я дійсно спершу задумалася про нову роботу. Однак, всюди чула відмову – то стажу замало, то треба ще додаткові курси проходити, далеко від дому, невнормований графік, тільки нічні зміни. А просто словесної підтримки від Володі я так і не дочекалася. 

– Чому ти так носом крутиш? Ну, подумаєш, нічна зміна. Зате зарплата хороша, – дорікав мені. 

– Але це треба їхати з пересадками, ще й за містом завод знаходиться. 

– Ну завжди ти знайдеш будь-які відмовки!

І ми почали сваритися через гроші. Однак, свою лепту на комунальні послуги та продукти я давала – рівно 5 тисяч. І таку ж суму на майбутнє житло. Однак, на 3 тисячі нормально не проживеш – щодня витрачати на транспорт, обіди в їдальні, а собі одяг купити? Я не хочу брати джинси чи кофту з секонду! 

Вже пожертвувала манікюром, косметологом та перукарнею. Купувала дешеву фабру та самотужки себе малювала. А Володя міг замовити собі на роботу піцу чи салат з ресторану, на вхідні піти з друзями у кафе. І обирав не дешеві заклади. 

Якось я попросила у Володі тисячу гривень, щоб купити нові чобітки на зиму. А він влаштував мені ревізую гардеробу:

– Ось, минулого року купували. 

– Але вони мені малі. Тим паче, там замок порваний.

– Віднеси в ремонт. Навіщо купувати щось нове?! 

Тоді я не витримала. Знаєте, у нас було багато дрібних сварок, але такого свинського ставлення від чоловіка я не очікувала. Не могла себе стримувати та навіть лаятися почала. 

-То ти вийшла заміж за мене чи за мої гроші?  – дорікав Володя. 

І на емоціях я сказала, що подаю заяву на розлучення. Він почав збирати всі речі (адже це моя квартира) та поїхав геть. І тиждень ні пише, не телефонує. 

Але порадьте, люди добрі, хіба ось така поведінка у справжнього чоловіка? Ось мої подруги взагалі не дають чоловікам ні копійки, бо вони їх самі забезпечують. Хтось купив на день народження новий телефон, інші поїхали закордон. 

Чому у мене такого нема? Хіба я на це заслужила? Володя взагалі не був таким на початку стосунків. І як мені його змінити?

Що б ви могли порадити дівчині у такій ситуації? Вірите, що чоловік виправиться? Чому? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector