Я сирота, не маю ні батьків, ні інших родичів. Ще й чоловік рано помер від хвороби. Так я зосталася зі своїм сином сама на цьому світі. Але Данилко був моєю втіхою та розрадою.
Колись я отримала від держави невелику квартирку на 2 кімнатки. Звісно, грошей тоді на ремонт у мене не вистачило, тому залишила старі меблі. Однак, старалася все-таки гідно виховати сина, дати йому освіту та майбутнє. Бо розуміла, як важко самому долати ці життєві труднощі.
У мене були дві роботи – зранку на заводі працювала, а ввечері прибирала в офісах та супермаркетах. Кожну гривню економила та збирала. Рік відкладала, аби влітку поїхати з сином на тиждень в Одесу.
Данило у школі старанно вчився, отримав золоту медаль та вступив на державне місце. І після 1 курсу, поки всі його друзі відпочивали, син влаштувався на будову, знайшов підробіток. Щось собі відкладав, а половину віддавав на комуналку та продукти.
У нас все було добре, поки на горизонті не появилася Ангеліна. Не знаю, де мій син таку фіфу знайшов.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ми якраз з сином тоді зробили ремонт у вітальні та кухні. Деякі меблі я викупила у сусідів та полагодила, щось взяла в магазині нове. Адже бюджет був обмежений, багато не вдалося відкласти.
І я вирішила запросити Ангеліну в гості, щоб ми краще познайомилися. Спекла тортик, приготувала ще картопельку та салатик. Ну і купила дороге шампанське.
Однак, Ангеліна аж скривилася, коли переступила поріг нашої квартири:
– А мені Даня казав, що ви ремонт зробили. То це все?
– Так.
– Ну, знаєте, у вас трішки смак такий не сучасний. Такий дизайн вже давним-давно ніхто не робить. Наче я у СРСР назад потрапила.
Мені стало дуже образливо з таких коментарів дівчини. Взагалі, вона перший раз у гостях і так дозволяє нахабно критикувати ремонт. Яка от людині взагалі різниця, вона ні копійки не дала!
Але на цьому претензії тої дівки не закінчилися:
– Даниле, і ти хотів після нашого весілля привести мене сюди жити?
– Так, кохана, але не назавжди. Я ж казав, що ми поживемо з мамою та купимо власне житло.
– Даню, я в такі умови не переїду. Краще з батьками залишуся.
Тоді син вирішив, що буде орендувати квартиру. Ангеліна вибрала дуже дороге житло, там оренда в місяць виходить 20 тисяч гривень. Данилові довелося знайти ще другу роботу, аби утримувати таку капризну дівчину.
Але на цьому мої проблеми не закінчилися. Декілька днів тому син прийшов до мене з пропозицією:
– Слухай, мамо, може, ти розміняєш цю квартиру? Кожному по кімнаті.
– Що це ти таке вигадав, сину. Ще взагалі прожени мене на вулицю.
– Ну ми подумали, що на весілля треба квартиру взяти. Батьки Ангеліни самі запропонували. Вони подарують нам гроші. А ти можеш розміняти це житло.
– А куди я піду?
– Ну я бачив, що є нормальні кімнатки в гуртожитках для малозабезпечених сімей. Просто не хочу житло з тобою через суд ділити. Але зрозумій, це заради нашого з Ангеліною майбутнього!
Тоді я ладна була заплакати. От заради якоїсь дівахи рідний син готовий мене вигнати з квартири. Така мені гірка відплата за роки любові та турботи.
Не знаю, як жити далі. Від сина та невістки я точно склянки води перед смертю не дочекаюся.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!