Відтоді минуло багато років. Та притчу, яку одного разу розповів наш викладач – я запам’ятала на все життя.
Микола Омелянович викладав філософію. Він був досить скептичним чоловіком, далеким від романтики.
Та одного разу мій одногрупник запитав його:
– Що таке щастя?
– Приходьте на наступну лекцію – я вам розповім, ще й розкрию секрет, як віднайти своє щастя.
Уявіть на наступне заняття прийшли абсолютно всі. Ми сиділи й очікували, що ж він розкаже. І тут викладач увійшов і мовчки почав роздавати повітряні кулі, а тоді сказав:
– А тепер надуйте кожен свою і підпишіть власне ім’я.
Ми послухались і все зробили. Він спокійно продовжив.
– Киньте усі кульки в один куток.
Ми знову чемно виконали його прохання.
– Віднайдіть свою кульку! Важко, чи не так?
Всі шукали, та нікому не вдавалося.
– Тепер візьміть будь-яку і передайте тому, чиє ім’я на ній написане.
Це завдання ми виконали за кілька секунд.
– Зрозумійте раз і назавжди. Ви ніколи не знайдете щастя. Але якщо будете дбати про інших – станете щасливими! Все просто!
Такі прості слова, а стільки в них мудрості. А ви згодні з моїм викладачем?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!