Тридцятисемирічна Діана нещодавно опинилася в досить складній ситуації. Кілька місяців тому в її чоловіка стався інсульт. Схопив просто на роботі. Звідти його швидкою і повезли до лікарні. Відтоді у сім’ї Бондаренків усе пішло шкереберть.
Жінка навіть не знає, за що тепер хапатися. А хочеться тільки кинути все, відгородитися від проблем і поспати. Клопотів під боком додають ще й маленькі діти.
Чоловік зараз, ясна річ, працювати не може, а гроші в домі неабияк потрібні.
– Діана ночами не спить, переживає. Тут і за дітьми треба встигнути, і за чоловіком наглянути. А матері Максима все одно, що її син після інсульту. Вона навіть не дзвонить. Бувають же матусі! Хоча живе свекруха за двадцять хвилин ходьби від молодят. з того дня, коли Максимові стало погано, ненька його провідала тільки один раз. А тепер каже, що не має про що із сином говорити. Коли тема знайдеться, то набере,- розповідає сестра Діани.
У Максима, до слова, окрім матері є ще й рідна сестра. Жінка живе у достатку, тож могла б з легкістю допомагати сім’ї брата. Було б бажання. Із самого початку вона обіцяла приїжджати та допомагати. Але чомусь досі жодного разу так і не приїхала.
А нещодавно Діана дізналася, що її зовиця на море зібралася.
А матері раптом на дачу приспічило їздити ледь не кожні вихідні. Там немає кому поливати огірки. А хворий чоловік – проблема дружини.
Максим завжди був добродушним, веселим, щедрим та напрочуд компанійським хлопцем. Але хвороба не могла не вплинути на чоловіка. Зараз той постійно вередує, скандалить, дратується. Діана вже заледве терпить постійні докори.
Підтискає ще й грошова скрута. Допомагати нікому.
Та які вже друзі, коли родичі чоловіка, і ті поводяться, як чужі люди …
– Цьогоріч син Діани мав іти до школи. Йому вже шість з половиною! хлопчик кмітливий, але грошей катастрофічно не вистачає. Та й Діані ніколи ходити за ним. У неї чоловік на плечах. Дмитрик дуже засмутився. Це ж не тільки обмежує його розвиток, а й блокує комунікацію з дітьми.
Допомагає Діані хіба що її сестра. Час від часу приєднуються мати і стара подруга дитинства. Але й цього виявляється занадто мало, щоб сім’я могла впевнено стати на ноги.
– Допомагаємо, чим можемо. І діти, і будинок, і лікування чоловіка, і фінансове питання – усе розділяємо з Діаною ми. А кому не пожалієшся, то зусібіч тільки чуєш, що дружина зобов’язана! Мати – пенсіонерка, їй вже самій допомога потрібна. У подруг власне життя. Та й я сім’ю маю. Але кинути Діану саму не можемо. Совість не дозволить. Поки так живемо, а далі буде видно.
Що думаєте про вчинок зовиці та свекрухи?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!