Декілька років тому я дізналася про коханку Олену. Все сталося досить банально – один телефонний дзвінок. Тоді чоловік забув телефон вдома, поїхав на важливу конференцію. А я прибирала вдома. Бачу, що на екрані висвітилося “Олена Київстар”:
– Алло, це хто?
– Як хто? Де Тарас?
– Він поїхав на роботу. Щось важливе?
– Так! В Олени води відійшли. Хай кидає роботу і їде в пологовий!
– А з якого це дива він повинен залишати всі свої справи? Чого ви взагалі командуєте?
– Бо це його дитина! Перекажіть, що ми вже їдемо у швидкій.
Я думала, що це просто дурний розіграш. Ну яка коханка, яка дитина? Тарасові вже 48, у нас вже онучка є. А тут така новина.
Однак, я вирішила перевірити його мобільний телефон. Фотографії з Оленою в Одесі, в Буковелі. Пристрасні повідомлення про те, як він щиро її кохає, обіцяє золоті зори та місяць з неба дістати. І ті фотографії з відпочинку якраз сходилися з тими датами, коли в Тараса були “важливі справи” чи “конференції”. Насправді він весело проводив час з молодою коханкою.
Він навіть на день народження нашої Златки поїхав до Олени. Уявляєте, пропустив свято онучки! Проміняв родину на якусь молоду фіфу, яка розставляє перед ним ноги. Аж гидко було уявляти це дійство.
І поки Тарас був на роботі, я швидко зібрала його речі до валізи та виставила за двері. Не знаю, скільки місяців (чи років) він мене обманював, але вже не було жодного бажання його навіть бачити. Навіть після тої розмови пішла в душ та добряче помилася. Господи, ну було таке враження, наче на мене тоді вилили тонну багнюки та помиїв.
Звісно, чоловік, коли приїхав з роботи, то не очікував побачити таку картину. Я ще й залишила записку на валізі “тебе Олена чекає в пологовому”. Я навіть не відчинила двері, а ввечері зателефонувала синові та про все розповіла. Владислав повинен знати правду про свого батька.
Нас розлучили досить швидко, адже документи були потрібні більше Тарасові. Адже він мав оформити новий шлюб з Оленою, аби зареєструвати дитину на своє прізвище. Квартира залишилася мені (батьки купили до шлюбу), а бізнес ділили. Ми мали своє СТО, тому Тарас просто відкупив мою частку. Я в тих машинах та сервісах взагалі не тямила.
Після розлучення Тарас зник. В прямому сенсі. Переїхав геть, змінив номер телефону, забрав коханку та дитину. Навіть до Владислава не телефонував, не цікавився, як наша Златка поживає.
Я старалася почати життя з чистої сторінки. Відкрила свою невеличку перукарню в будинку, маю 5 дівчаток у команді.
Якби не робота та син з онучкою, то я б, певно, просто здуріла після розлучення. А так, то в салоні працюю, то зі Златкою погуляю на майданчику.
Загалом минуло вже 4 роки. Златочка підросла, ходить до школи, всі вчителі її нахвалюють. Мій бізнес приносить чималий дохід, я собі купила машину. Не з салону, а перекупила у сусіда, але в дуже гарному стані. З кумою цього літа відпочивала в Туреччині.
От настала в мене повна ідилія. То ж рідними час проводжу, то на роботі чи з друзями.
Але 2 тижні тому колишній чоловік вирішив увірватися в моє життя знову. Хтось з друзів сказав, що у Тараса зараз настала чорна смуга. Він потрапив у ДТП і тепер прикутий до візка. Лікарі кажуть, що він може ходити, але шанси мізерні.
Олена одразу зібрала всі свої речі, взяла дитину та поїхала геть. Навіть не ходила в лікарню та не провідувала чоловіка. Ще й СТО закрилося, бо з’явилося багато конкурентів. Останні гроші Тарас витратив на лікування та реабілітацію.
І зараз він згадав про мене, Владислава та Злату. Щодня телефонує до сина, хоче з ним побачитися, поняньчитися з онучкою.
– Мамо, він щиро кається. І хоче з тобто поговорити. Ну ти можеш…
– Ні, не можу і не хочу взагалі про цього зрадника щось чути.
– Тобі його не шкода?
– Ні капельки. Думаєш, то совість прокинула? Ні, просто його Олена та кинула, грошей немає. І згадав про нас. Потім попросить гроші на лікування.
– Нехай просить, мені для рідного тата не шкода.
Ну і через це дуже посварилася з Владиславом. Він сліпо вірить Тарасові, оплачує йому ліки та возить до реабілітолога. Раз син навіть намагався “випадково” влаштувати нам зустріч. Але я про все здогадалася та не поїхала в гості.
От можете казати що я безсердечна жінка, дуже черства. Але мені ні каплі не шкода свого колишнього чоловіка. Я не вірю, що от він щиро просить вибачення. Ні, тут справа у грошах. Він знає, що я маю бізнес, син достатньо заробляє. От йому і треба на лікування.
Як мені пояснити синові, що батько спілкується тільки через корисливі наміри? Бо він сліпо вірить в обіцянки Тараса.
А Ви б змогли дати такій людині другий шанс та допомогти в такій скрутній ситуації?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!