Жінка зі всіх сил кричала та продовжувала кликати на допомогу, але ніхто її не чув. Був вечір, майже всі працівники розбіглися по домах, та ще й ззовні морозилки взагалі не чути звуків зсередини.
Через п’ять годин, коли надії зовсім не стало, а кінець історії був очевидний, охоронець заводу вирішив перевірити морозильні камери та знайшов жінку.
Після цього випадку, жінка вирішила підійти до охоронця та запитатися, чому він саме сьогодні вирішив пройтися та перевірити морозильні камери, адже раніше не помічала, що це входило в його посадові обов’язки.
Охоронець відповів: “Я вже досить довго працюю на цьому заводі, за цей період, що я тут, змінилося сотні людей, але ви одна з тих небагатьох, хто щодня вітається та прощається зі мною. Деякі працівники взагалі мене не помічають, ставляться до мене як до якої речі.
А сьогодні зранку ви пробігли повз мене та сказали “Привіт”. Закінчився робочий день і я помітив, що ви так і не проходили повз мене та не промовили “Папа, до завтра”. Десь інтуїтивно я відчув, що мені варто пройтися по території заводу.
Я дуже звик до ваших щоденних привітань, таким чином я відчуваю себе потрібним комусь. Оскільки сьогодні я вас не побачив ввечері, то зрозумів, що трапилося якесь лихо. Ось чому я розпочав вас шукати”.
Завжди залишайтеся людьми, будьте ввічливими та поважайте і цінуйте тих, хто оточує вас. Ніколи точно не знаєте, яку роль в вашому житті зіграє та чи інша людина.
А вам сподобалася історія?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!