Ми з Іваном познайомилися в університеті. З того часу розпочалася наша тісна дружба. Після навчання ми обоє пішли на роботу й одружилися, але на цьому наше спілкування не закінчилося. Через деякий час я став батьком. Тим часом Павло сумував через те, що його дружина протягом п’яти років не могла завагітніти.
Якось товариш розповідав мені, що він з Настею пройшли повне обстеження, але це не дало результату. Лікарі не могли сказати в чому їхня проблема. Ми саме сиділи на лавці в парку, коли хлопчина років семи спробував поцупити в Павла гаманець. Я вчасно відреагував і зупинив малого злодія.
– Це батьки тебе навчили обкрадати інших людей? – обурено запитав я. – Ану веди нас до них. Я все розповім про твої витівки!
– Не карайте мене, дядечку! – почав плакати хлопець. – Я хотів лише купити собі булочку, щоб перекусити.
– Мене не проведеш! Після прочуханки ти назавжди запам’ятаєш, що красти погано!
Павло переконував мене, що у нього немає претензій до дитини. Однак я не хотів відпускати злодія, тому ми все ж вирушили до нього додому. Засмучений хлопчик привів нас до розваленого будинку.
– Ми на місці, – відказав він.
Ми з другом перезирнулися. До брами підбігла маленька дівчинка. Виглядала вона дуже неохайно.
– Ти приніс щось поїсти? Бо я дуже голодна, – запитала та в брата.
– На жаль, ні, Софійко, – у розпачі відказав той.
Мені стало ніяково. Виявилося, що Вася з Софією живуть у цьому домі вже кілька місяців. Їхні батьки постійно випивають, тому дітям самим доводить про себе дбати. Нещодавно вітчим опинився у в’язниці, а матір почала вживати ще більше алкоголю. Зрештою родину прогнали з комунальної квартири, тому тепер діти оселилися в закинутому домі.
Василю довелося красти і діставати гроші обманом, аби мати можливість прогодувати себе і свою сестру.
Павло не міг залишити дітей напризволяще, тому забрав їх до себе. Настя лише зраділа, що може допомогти малюкам.
Через деякий час подружжя настільки привикло до Васі й Софійки, що вирішило оформити над ними опікунство. Чоловік знайшов біологічну матір, яка за невелику винагороду написала відмову від дітей.
Згодом Настя дізналася, що носить під серцем немовля. У них з Павлом народилася донечка Оля. Ось як у житті буває: починаєш віддавати свою любов і вона примножується.
З того часу пройшло вже багато років. Павло з Настею жодного разу не пошкодували про своє рішення. Вони досі є найщасливішими батьками трьох дітей.
А як би ви вчинили на місці чоловіків? Чи наважилися б ви усиновити малюка?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!