Мій зять такий скупердяй, якого ще світ не бачив. Спершу я думала, що він через маленьку зарплату так кожну гривню економить і купує якісь дешеві продукти в магазині. Але ж ні, заробляє Василь дуже добре, від 30-ти тисяч в місяць і ще й відсотки зверху має.
Донька вийшла заміж ще у 2017 році та переїхала до Василя у Харків. Адже там, десь на індустріальному районі, зять мав невеличку двушку. Ми часто навідувалися в гості, привозили подарунки для онуків та донечки. Раз навіть подарувала Софії мультиварку та спеціальний пилосос, який працює від акумулятора, без тих довгих шнурків, які постійно плутаються.
Однак, у лютому все змінилося. Діти о 7 ранку ледь змогли виїхати з міста, постійно попадали під обстріли, 20 годин їхали містами та селами до Львова! Онуки такі були перелякані, постійно плакали, ледь змогла їх заколисати. Декілька днів зять та донька жили в мене, а потім переїхали до родички. Тітка виїхала закордон до свого сина, а пускати у квартиру незнайомих людей боялася. Ну а що як попадуться якісь аферисти чи недобросовісні люди?
Квартира на Сихові, але це старенька хрущівка. У залі ще стоїть та довга чехословацька шафка, килими не тільки на підлозі, але й на стінах, люстр з таких камінчиків, типу під кришталь. Де-не-де вже шпалери відклеїлися від стіни, а на кухні стояла така газова духовка, яка не мала позначок градусів, а тільки цифри 1, 2, 3 і max.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Але тітка пустила їх безкоштовно, казала, аби тільки комунальні вчасно платили, щоб не було заборгованості. Сихів хороший, дуже тихий район, поруч великий ринок “Шувар”, є парк для прогулянок. Пощастило потім діток в садочок віддати. Перші місяці я сиділа з онуками, поки донька і зять роботи шукали. Софія влаштувалася продавцем у магазин косметики, там мінімальна зарплата і відсоток від місячного продажу. Інколи заробляла 10, інколи 7 – як вже щастило.
А от зятьок знайшов гарну роботу, на логістичній фірмі. Однак, гроші не поспішав на родину витрачати. Всю зарплату переводив у долари та євро і відкладав. А продукти, комуналку чи одяг для діток купували за зарплату Софії. А ви порівняйте 30 тисяч та 7, то ж небо та земля! Моя Софія вже не могла навіть у салон краси записатися, аби волосся пофарбувати чи манікюр зробити. Йшла у Єву, купувала найдешевшу фарбу та просила мене вдома її помалювати.
Мені було шкода доньку, тому сама старалася їй допомогти. То якісь продукти для онуків куплю, одяг чи книжечки, заберу з садка додому, щоб Софія відпочила.
Але така скупість зятя мене дуже дивувала. Заробляє 30 тисяч, а жінка ходить у зашитих колготках та старій куртці. Правда, Софія постійно захищала чоловіка, казала, що краще зараз мати багато валюти на “чорний день”.
І у жовтні я дізналася, що на ці кошти Василь купив квартиру на Сихові. То не ЖК, але й не стара панелька, така нормальна будова. Продавав його колега по роботі, то і домовилися за нормальну ціну, але зять ще взяв кредит на декілька тисяч у банку. Потім почав робити ремонт.
Купив красиву плитку мармурову у ванну кімнату, спеціальну машинку-сушку, аби одяг після прання туди закидати. На кухні новесенька сантехніка з Німеччини, індукційна плитка з посудомийкою, робот-пилосос. То типу кухня-студія та окрема спальня з хорошим плануванням. Забрав старі вікна та поставив нові з шумоізоляцією, провів кабельне телебачення та ще й постелив теплу підлогу, аби взимку можна ходити в шортах та футболці по квартирі.
Якраз 7 січня приходив священник, аби покропити квартиру і мене запросили на новосілля:
– Ну що, зятьок, вітаю з покупкою. Так тут затишно і добре, ще й садочок поруч є.
– Ага, а ще ця квартира буде приносити мені файні гроші.
– Ти про що?
– А вам Софія не казала? Ми цю квартиру купили на оренду. Вже приходили рієлтори з клієнтами на огляд. Наступного тижня молода пара з дитиною заїде, платитимуть 450 доларів в місяць.
Я аж дар мови втратила. Глянула на Софію – а вона засоромилася, одразу тему розмови поміняла. Виявляється, донька знала давним-давно про плани чоловіка, а мені не зізнавалася!
– Постривай, ну але навіщо тут хтось житиме чужий? У тебе є жінка, діти.
– У нас є квартира тої родички. Вона ж і так ще не скоро повернеться, то чого поспішати?
Ось так зять збудував хороми, але не для родини, а на потіху чужим людям. А моя донька досі засинає на старому розкладному дивані, готує без посудомийки та замітає віником. Бо навіть на пилосос чоловік жаліє гроші.
Я не можу спокійно дивитися на доньку та онуків. З таким горе-бізнесменом, як Василь, вона довго не протримається!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!