Я не з тих людей, які дуже люблять виносити сміття з дому. Особливо не ділюся своїм життям ні з ким, бо чоловік у мене – складна людина. Не дуже легко мені далися 20 років спільного життя, але батько він чудовий та й господар хороший, тож у домі завжди порядок. Гроші також є, то чого ще хотіти?
Єдине, на що мій чоловік скупий – душевна доброта тепла та розуміння. Частково обділені цим діти, хоча їм дістається ще левова частка його прихильності. Характер непростий, але що вдієш. Ми його любимо, бо попри невміння проявляти свої почуття, він усе одно про нас дбає.
8 років тому я пішла в декрет і так з нього й не виходила. Чоловік сам працював на двох роботах, щоб нас прогодувати. Грошей нам тоді справді вистачало на все.
Щодо родини, то ставлення в чоловіка до батьків таке ж, як і до нас. Він постійно насуплений та мовчазний. Провідує рідних лише на великі свята і то з невеликим ентузіазмом. Ніякої приязні чи щирості. Чиста формальність.
У сім’ї мій обранець – не єдина дитина. Має брата. Він разом зі своєю сім’єю живе у батьківському домі. Чекають на другого малюка.
Брат мого чоловіка – добрий, спокійний і дещо м’якший за характером. Він також забезпечує сім’ю сам. Дружина в декрет скоро вийде, тому на її фінанси розраховувати особливо ніхто не береться. У мене ж стосунки дуже хороші з усією ріднею.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Нещодавно до нас в гості заходила свекруха. Поверталася з роботи і зайшла внучатам гостинців дати.
Тихенько роззулася скраєчку і побігла до дітей.
Я ж, проходячи повз коридор, помітила за нею сліди від ступнів. Ноги цілком промокли. Спершу подумала, що мені це здалося, а потім зрозуміла, що це у жіночки взуття все діряве. А вчора весь сніг розтанув – усе в калюжах і болоті.
Протерла підлогу хутко, щоб ніхто не бачив. Мимохідь глянула на розмір взуття свекрухи і поставила все на свої місця.
Далі накрила стіл, зробила чаю.
Коли чоловікова мама пішла, я всім поділилася з її сином.Сказала, що так не має бути і ми повинні дати їй грошей на нові чоботи. Чоловіка ця ситуація зовсім не стривожила і не засмутила. Він тільки обурився, чого це ми повинні спонсорувати маму. Мовляв, у неї ще й другий син є. Тим паче він живе з нею і має про це знати.
Я все зрозуміла і з подібними проханнями до чоловіка більше не підходила. У лютому у свекрухи день народження. Тому я вирішила, що зроблю їй подарунок сама. На вихідних запланувала піти в магазині підшукати хорошу пару чобіт.
Я й сама мама. Розумію, що для дітей хочеться все тільки найкраще і на собі нерідко доводиться економити. Але й про неї на старість хтось має подбати.
Чи правильно вчинила героїня?
Як ви зробили б на її місці?
Мій Олег зраджував з подругою. Тому на його день народження вирішила провчити горе-коханців. І це бачили всі його родичі!
– Ну невже вам не хочеться мати гарне свято? – Син прийшов додому й шокував мене. Виявляється традиційного випускного в них не буде
Субота, вечір. У маршрутку забігає огрядна пані та говорить до мене ламаною російською мовою
Мало того, що зять без роботи сидить, бо мобілізації боїться. Так ще й до сусідки бігати почав
Я проміняв чудову дівчину на красуню з обкладинки, а тепер залишився ні з чим. Ніколи не робіть такого!
– То ти винна, що випиває! Нащо на війну пускала? Хотіла грошей – от і маєш! – Заява свекрухи мене ошелешила
– Мамо, ти хочеш, аби з нас все місто сміялося?! Люди пальцем тикатимуть і казатимуть, що ти геть розум втратила! – здається, що у моєї мами почався старечий маразм. Інакше не можу пояснити її витівку
– Цьогоріч своїх дітей до мене не привозьте! В мене тепер інше життя! – Мама шокувала нас новиною. А ще й добряче підставила
За 15 років колишній чоловік не давав аліменти та не телефонував. А тут прийшов до будинку та почав дорікати мені, що я погана мати та жінка!
