У 50 років зрозуміла, що мої діти геть невдячні люди. Скільки б я їм не допомагала грішми – а все одно буде мало! Кожен вважає, що я його чимось обділила, починаються одразу чвари і докори.
В Польщі я вже живу добрих 20 років. Працюю тут хатньою робітницею в одних панів. Загалом, робота не дуже важка. Треба хату в чистоті тримати, дітей няньчити, за господаркою доглядати. Всі кошти відправляла дітям на карточки. І ще раз на місяць висилала кожному величезні пакунки з продуктами. Сири, ковбаси, якісь крупи, консервацію, олію, солодощі для онуків.
Тоді було вже пізно, 11 година вечора. Я помолилася, пішла в душ. Вже хочу лягати спати, як раптом гучно задзвенів телефон. Мені у Вайбер телефонував син Микола. Не встигла я сказати “привіт”, як він почав репетувати у слухавку:
– Мамо, ти геть розум втратила у тій Польщі? Вона тобі хто? Чого ти їй гроші віддала? Ти ж знаєш, що вона брата з голим місцем залишить! У тебе своїх дітей нема чи що?
Я навіть не знала, що казати. Та і син не давав мені слова промовити, весь час кричав у слухавку. Ще його жінка підмовляла. Загалом, про спокійний сон я тоді забула на всю ніч.
– Я просто в шоці з тебе, чесно! На Великдень можеш навіть до нас не приїжджати, ми тобі не відчинемо! Все, дякую за допомогу, більше від тебе нічого не треба!
Мій молодший син Василь одружився рано. Невістка, Валентина, жінка хороша, але має прикрий характер. Щось їй не так – то вже починається сварка. Скільки разів син йшов від неї, постійно казав про розлучення. Але досі не наважився, бо у них є спільні діти. Ну і Вася вже змирився з таким характером жінки, якось навчився конфлікти залагоджувати.
Місяць тому Валентина захотіла нову машину. Адже вона має права, треба діток возити у садок, до школи, на спортивні гуртки. Ну а мій Василь не мав стільки грошей. І через погрози розлучитися він попросив у мене декілька тисяч доларів. Але обіцяв, що постарається віддати.
І ось декілька днів тому невістка приїхала до середнього сина, Миколи, в гості. Звісно, похвалилася таким дорогим подарунком. Ну а син не дурень, одразу здогадався, хто дав гроші на авто. Тоді ж я і отримала від нього на горіхи.
Знаєте, я поїхала в Польщу не щастя шукати. Адже колишній чоловік покинув мене з трьома дітьми на руках. Молодшому синові Васі тоді було тільки 14 років. Тому залишила дітей на своїх батьків, а сама подалася на заробітки. Звісно, працювала заради того, аби дати синам краще життя. На собі економила, майже нічого не їла, одяг купувала у місцевих секонд-хендах.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Старший син Орест взявся за голову, старанно вчився в університеті. Отримав червоний диплом, зумів влаштуватися на гарну роботу. Потім одружився та привів додому невістку Зоряну. Я допомогла дітям з весіллям та підкинула ще грошенят на нову машину. Ну а як інакше?
Микола також потім одружився та переїхав жити з жінкою у Тернопіль до сватів. Вони мали велику хату, віддали молодятам другий поверх. Я час від часу надсилала йому кошти, аби діти зробили ремонт, купили машину чи взагалі окрему хату.
Однак, молодший син постійно висів у мене на шиї. То йому треба терміново гроші на якісь гульки, то хоче у сусіда машину викупити, а потім її сам ремонтує. Я не могла відмовити Василеві у допомозі. Хоча вже навіть старші брати почали йому дорікати і через це посварилися дуже. Я ж про ті скандали нічого не знала, мені про все сусіди доповідали.
І навіть після весілля Василя ситуація не змінилася. Син захотів, аби я оплатила свято та ще дала гроші на квартиру. Тоді вже Орест та Микола почали мене намовляти, аби я ні копійки не давала:
– Мамо, вони у тебе до кінця життя на шиї сидітимуть. А ти в тій Польщі сама скоро Богові душу віддаси. Краще повертайся додому і живи в нас.
Але я їх не послухала. Дала дітям 10 тисяч доларів, аби вони купили гарну квартиру. Однак, половину суми Василь витратив на власні потреби, тому їм вистачило тільки на однокімнатну квартиру. Ще й у борги залізли та кредит взяли!
Сини такий скандал на Різдво тоді зробили, що до нас колядники навіть не заходили. Навіть невістки пересварилися через гроші. Валентина почала всіх виганяти з квартири та кричати, що ніхто не має права їм заборонити брати гроші у мене. Я ж сиділа та не знала, куди дітися від такої ганьби.
І от тепер Орест з Миколою дізналися про машину. Валя всім хизувалася, не соромилася казати, що то на мої гроші все куплено:
– І якщо треба – то свекруха мені і другу машину купить, вона мене любить!
Я вже не молода жінка. І не хочу тут спину гнути, дуже сумую за рідними, за онуками. Адже бачу діточок тільки у Скайпі або ж на свята. Мені їх так не вистачає.
І думала не раз про те, аби повернутися додому. Однак, розумію, що через мене шлюб Василя може зруйнуватися. І як я просто покину заробітки та приїду додому? Хто ще синові допоможе?
Орест та Микола вже кажуть, що самі приїдуть у Польщу і мене силоміць заберуть. А Вася з Валентиною категорично проти. Дорікають, що якщо я так зроблю – то про онуків можу забути.
Як мені вчинити? Серце вже не витримує тої розлуки з рідними. Але і треба про дітей та онуків подбати…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту poshepky.com@gmail.com
– Ну невже вам не хочеться мати гарне свято? – Син прийшов додому й шокував мене. Виявляється традиційного випускного в них не буде
Ми одружені уже 25 років з чоловіком і на кожне день народження він дарує мені якусь дрібничку чи побутову річ. Тому і на цей раз я не очікувала чогось особливого, але дуже помилилась.
Мало того, що зять без роботи сидить, бо мобілізації боїться. Так ще й до сусідки бігати почав
Підвозила військового до Полтави, по дорозі розговорилися. І, знаєте, такий неприємний осад залишився після тої зустрічі. Все-таки, не скоро буде перемога, раз у нас таке погане ставлення до військових!
– То ти винна, що випиває! Нащо на війну пускала? Хотіла грошей – от і маєш! – Заява свекрухи мене ошелешила
Моя рідна сестра ледь не підштовхнула мене зруйнувати щастя мого єдиного сина.
Я доглядала бабу Гасю, поки вона хворіла. Ми навіть зблизились. Але потім до мене дійшло – вона мене використовує
– Цьогоріч своїх дітей до мене не привозьте! В мене тепер інше життя! – Мама шокувала нас новиною. А ще й добряче підставила
За 15 років колишній чоловік не давав аліменти та не телефонував. А тут прийшов до будинку та почав дорікати мені, що я погана мати та жінка!
