Цьогоріч я вперше вирішила дитину відправити в табір. Донечці 12 років, вже доволі доросла. Та й ми живемо на Дніпропетровщині, постійно тривоги і обстріли. Я подумала, що добре було б, щоб вона відпочила від цього всього.
Табір обирала довго, вирішила знайти щось в Карпатах, аби було безпечно і гарна природа. Вартість зовсім не низька – за 14 днів я віддала 32 тисячі гривень. Але там обіцяли чимало розваг і уроки англійською. Тож я вирішила, що воно того варте.
І ось Катя поїхала, відправила вперше її на автобусі. Було мені дуже страшно. Та її там зустріли і все наче вдалося. Спочатку дитині дуже сподобалось, вона була в захваті, надсилала фото. Та минуло всього два дні й подзвонила мені в сльозах.
– Мамо, я хочу додому! Забери мене!
– Що сталося?
– З мене знущаються! Кажуть, що я не маю права російською говорити. Ніхто зі мною не спілкується!
– А де ваші вожаті?
– Їм байдуже, вони такі самі. Кажуть, що тут мене перевиховають, зроблять з мене нормальну!
– І що більше нікого в вашій групі нема російськомовного.
– Є двоє хлопців, але вони разом тримаються, а я сама. Щоразу, як від мене чують українську – примушують “Червону калину”
співати. Це так принизливо.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
В мене серце розривається від цього всього. В розпачі подзвонила директорці табору, а вона – відповіла спокійно.
– Так ви за це дякувати нам маєте! Такі правила нашого табору. Чи ви відправляли дитину на Франківщину і думали, що тут москальську шануватимуть?
– Та ні, але ж не так! Дитина плаче!
– Поплаче і перестане! От скажіть, ви плануєте до московії переїжджати?
– Звісно, ні.
– Тоді нащо вам і вашій дитині кацапська?
– Та що ви кажете? Це наша рідна мова!
– Рідна? Фу! Тоді краще забирайте свою дитину!
Такої відповіді я точно не чекала. Мені так неприємно. І розумію, що гроші ніхто не поверне. Порадьте, що мені робити? Як бути?
Я зазирнув в сумку дружини і очманів! От так сюрприз мені кохана підготувала, нічого не скажеш
Ми одружені уже 25 років з чоловіком і на кожне день народження він дарує мені якусь дрібничку чи побутову річ. Тому і на цей раз я не очікувала чогось особливого, але дуже помилилась.
– Зрадив тоді – зрадить і зараз! – запевняла подруга. Роки уявляла зустріч зі Степаном. Хотіла усім ризикнути заради нього
Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!
Підвозила військового до Полтави, по дорозі розговорилися. І, знаєте, такий неприємний осад залишився після тої зустрічі. Все-таки, не скоро буде перемога, раз у нас таке погане ставлення до військових!
Свекруха та зовиця хотіли перетворити Аліну на безкоштовну няньку, бо втомилися з дітьми гратися. Однак, їх план з тріскотом провалився!
Я доглядала бабу Гасю, поки вона хворіла. Ми навіть зблизились. Але потім до мене дійшло – вона мене використовує
Моя рідна сестра ледь не підштовхнула мене зруйнувати щастя мого єдиного сина.
– То он які ви тут патріоти? – Я їхала по роботі до Чернівців. Мене відправили у відрядження. Та в потязі сталося те, що я ніколи не забуду
