Майже кожна сучасна жінка використовує косметику.
Соціальні мережі, телебачення переповнені зображеннями жінок з ідеальним тоном шкіри, нафарбованими очима та яскравими шубами. Тому багато панянок навіть без мінімального макіяжу соромляться виходити на вулицю.
Замість того, щоб вранці робити зарядку чи приготувати смачний сніданок, жінки проводять багато часу біля дзеркала, щоб зробити з себе ідеальну ляльку. Однак зараз мода на це проходить, простота й природність знову набувають актуальності.
Прочитайте це невелике есе на тему жіночої краси:
Багато жінок переходять на бік краси без макіяжу, і роблять вони це цілком свідомо. Зараз кількість ненафарбованих жінок збільшується чи не щодня.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Їхній весь макіяж це туш або гель на брівках, інколи блиск для губ. І все. Вони прагнуть мати природний вигляд, бути доглянутими, а не приховувати свою красу під тонами косметики.
Навіщо макіяж, якщо є щось більше, ніж зовнішній вигляд?
Жінки стають вільними. Носити чи не носити макіяж тепер стало просто опцією та рішенням, яке схоже на те, одягати сьогодні кросівки чи ні. Можна експериментувати, але більше нема зобов’язань наносити тонну косметики і така свобода дратує багатьох. Її буквально ненавидять. Адже вона руйнує головне негласне правило жіночого світу: ми хочемо обманювати себе.
Тепер жінки зрозуміли, що скільки тонального крему ти не будеш наносити на своє обличчя, ти не станеш іншою людиною. Не потрібно прагнути бути схожою на інших, а навпаки вдосконалювати те, що маєш.
Нафарбована жінка апріорі вродливіша за ненафарбовану. Аксіома. Інакше в чому сенс?
Наші жінки обожнюють агресивний макіяж, адже думають, що так вдосконалюють себе. В нас на підсвідомому рівні сприймається, що нафарбована жінка завжди гарніша, в цю гру ми вже граємо десятиліття. У нашій країні з цим особливо складно. Право наших жінок на агресивний макіяж – це майже інстинкт. І коли в тренди вриваються особи з природним кольором обличчя, власними бровами та віями, їх починають зневажати.
Інші просто заздрять тому, що хтось подобається собі у своєму звичному вигляді.
А що тепер?
Якщо ви прийдете на роботу не на підборах, без макіяжу чи гарної сукні, без зачіски чи засмаги – ви будете все одно красивою жінкою. Люди просто будуть оцінювати твою природну зовнішність, а не атрибути, які додавали жіночності.
Таких осіб раніше називали “сірими мишами”, але зараз – вони новий подих. Зараз навіть начальниця може приходити на роботу в білій майці та джинсах і буде при цьому гарною.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Зараз популярним стає догляд, підтримання своєї природної краси. Жінки не прагнуть змінити своє обличчя, а якнайдовше зберегти здоровий та молодий вигляд. Хіба це не краще, коли ми можемо комфортно почувати себе навіть вранці, коли ще не встигли добігти до ванної кімнати?
В наш час бути гарною і природною можливо, варто лиш змінити ставлення до себе.
Ви за чи проти макіяжу?
Я зазирнув в сумку дружини і очманів! От так сюрприз мені кохана підготувала, нічого не скажеш
Ми одружені уже 25 років з чоловіком і на кожне день народження він дарує мені якусь дрібничку чи побутову річ. Тому і на цей раз я не очікувала чогось особливого, але дуже помилилась.
– Зрадив тоді – зрадить і зараз! – запевняла подруга. Роки уявляла зустріч зі Степаном. Хотіла усім ризикнути заради нього
Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!
Підвозила військового до Полтави, по дорозі розговорилися. І, знаєте, такий неприємний осад залишився після тої зустрічі. Все-таки, не скоро буде перемога, раз у нас таке погане ставлення до військових!
Свекруха та зовиця хотіли перетворити Аліну на безкоштовну няньку, бо втомилися з дітьми гратися. Однак, їх план з тріскотом провалився!
Я доглядала бабу Гасю, поки вона хворіла. Ми навіть зблизились. Але потім до мене дійшло – вона мене використовує
Моя рідна сестра ледь не підштовхнула мене зруйнувати щастя мого єдиного сина.
– То он які ви тут патріоти? – Я їхала по роботі до Чернівців. Мене відправили у відрядження. Та в потязі сталося те, що я ніколи не забуду
