Сваха захотіла святкувати 50 років вдома. Я приходжу – а стіл порожній. Виявилося, що пані Валя мала свій план, як “нагодувати” гостей! Я шокована її нахабною поведінкою!

Моя сваха – заробітчанка. Ну років 25 точно працює в Латвії, але там вже осіла назавжди. Доньці своїй єдиній, Катрусі, дала і освіту, і машину і квартиру молодятам на весілля презентувала. Зараз знаю, що пані Валентина у Латвії знайшла собі нового чоловіка та не хоче повертатися в Україну. 

Загалом, я її бачила вкрай рідко – хіба на Великдень та Різдво, коли вона приїздила у гості. Ну і онукам постійно привозила пакунки. То дорогі телефони, машинки на пульті керування, декілька пакетів з солодощами та шоколадками. А що я можу дати на свою зарплату пекаря? Звісно, онуків я дуже люблю, але мої подарунки не рівня тому, що привозить пані Валентина. 

І от тиждень тому вона приїхала в Україну. Хотіла, аби ми всі разом відсвяткували її ювілей, 50 років. Я так добре сваху не знаю, що вона любить читати чи одягати. І що можна подарувати людині, яка і так все має? Навіть сина розпитувала, аби він через свою дружину щось дізнався. Але невістка сама знижувала плечима. 

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Тому вирішила, що куплю їй звичайну сумочку. Аби так до церкви в неділю піти чи кудись в кафе з подругами, як то кажуть “на парад”. Тим паче, моя кума має свій магазинчик з сумочками, я вибрала красиву модель, в комплекті ще йшов гаманець. Є місце і для телефону, косметички та ключів. 

У свахи 26 січня (п’ятниця) було свято, а вона хотіла у суботу (27 числа) робити. Однак, ми з сином та невісточкою приїхали до неї 26 ввечері, взяли тортик та ще шампанське. Хотіли так чисто посидіти в родинному колі, суто ми і все. 

Але помітила, що сваха до приходу гостей щось геть не готова. Дзеркало брудне, запацькане пальцями. Плитка у жирі, на столі крихти хліба. А ще гірше – порожній холодильник. 

– А ви що, гостей до кафе запросите? У вас тут хіба баночка варення та половина батона. 

– Ні, ми вдома посидимо. 

– А гостинці? Ви до завтра встигнете все приготувати чи вам допомога потрібна?

– А вам Катя не казала? Гості самі мають принести їсти. Он за вами – олів’є та картопля в мундирах. 

Пошепки

У мене аж очі на лоба вилізли. Ну як це – аби гості самі приносили до іменинниці гостинці?! То навпаки, хазяйка сама повинна старатися накрити гарний стіл, аби всі гості були задоволені. 

Чесно, у мене аж зникло бажання йти до неї на свято. Я, звісно, той салат та картоплю приготувала, однак, довго не сиділа. Тільки до 8 годинки побула, потім викликала таксі та поїхала додому. 

Син якось старався заступитися за тещу:

– Ма, ну може, людина так звикла дити. В кожного свої правила, сама розумієш

– Ні, такого нахабства я точно не зможу зрозуміти. Краще б вона вже замовила щось з ресторану. Така пані багата, на заробітках. І що? Гості самі страви несли їй до столу. Мало подарунків? 

– Ну що я зроблю? Все, свято минуло, давай вже ти не будеш сердитися. 

Але мене це питання дуже турбує. Раптом, Катя візьме приклад зі своєї матері? Як то кажуть “яблучко від яблуньки далеко не падає”. 

От не розумію, де такої дурості набралися? Лесь закордоном чи що? Я вважаю, що коли гості самі приносять їжу – то це просто плювок гостинці в обличчя. 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector