Мій чоловік економить на всьому, що тільки бачить. Чесно, я вже не витримую такого життя, бо почуваюся справжньою Попелюшкою..
Макарони купує найдешевші, які потім неможливо їсти, бо вони розварюються в якусь кашу. Навіть солодке для дітей бере те, що на акції. Ті шоколадки чи печиво нагадують якийсь пластилін на смак і діти вже самі не хочуть таких “гостинців”.
Вже не згадаю, коли востаннє собі нормальну кофтинку чи взуття купувала в магазині. Все ходжу в секонд-хенд на останній день завозу. Добре, що чоловік хоча б не влаштовує скандали, аби я собі та діткам купувала нову спідню білизну.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Донька має мій старий телефон, який геть зарядку не тримає та камера не працює. А в сина взагалі старий, кнопочний телефон. Його Мар’ян викупив у друга за 100 гривень колись.
А замість відпочинку десь на морі чи в горах – дача батьків. Мені вже так прикро, що от наші куми чи друзі постійно подорожують, а наші Рита і Сергійко хіба бачили одне нещасне озерце і все.
Економія чоловіка мені дуже не зрозуміла. Він так кожну копійку береже, бо, бачте, зарплата в нього маленька:
– А ти не думав кращу роботу знайти? Дивися, скільки в Інтернеті оголошень!
– Ага, то вони обіцяють зарплату велику, а на ділі така сама буде.
Мій Мар’ян вже “засидівся” в охоронцях. І, таке відчуття, що йому до одного місця якась кар’єра з високою зарплатою.
Я ж працюю продавцем у квітковому магазині. Самі розумієте, що дохід належить від свят. Буває, що продаю всі квіти за лічені дні. А зараз такий “застій”, ніхто навіть вазони не купує.
А минулої суботи в доньки порвалися чоботи зимові. Я не мала грошей на нову пару. А просити чоловіка – то отримаю лиш одну відповідь “шукай щось дешеве”.
Тому вирішила звернутися за допомогою до свекрухи. Марія Дмитрівна з Мар’яном останні роки не ладнає, теж через роботу. Бо мама підтримує мене, постійно нарікає, щоб син шукав кращий підробіток.
– Ой, розкудкудакалися дві курки! Ще будуть мені вказувати, що і як робити!
– Сину, ти хоча б заради дітей постарайся!
І якраз ця сварка стала крапкою в їх нормальних стосунках. Мар’ян принципово не приходить до мами в гості, тільки мене та дітей до неї відряджає.
Так от, у суботу минулу пішла до свекрухи, пояснила ситуацію:
– Ой, Господи, на тобі 1500, хай Рита не мерзне.
– Дякую, я вам поверну, чесне слово.
– Та вже, головне, аби дитина в теплих чоботах була.
Того ж вечора принесла Риті красиві капчики з теплою підкладкою. Розмір чудово підійшов їй на ніжку.
Але от на роботі мені затримали і аванс, і зарплату. І вчора не помітила дзвінок свекрухи. Приходжу додому – і бачу, як Мар’ян розлючений стоїть та тримає у руках чобітки:
– Ану зізнавайся, звідки гроші взяла на взуття?
– А що тебе так цікавить? Дитина не має в чому ходити, ти бачив, які сніги на вулиці?
– Мене не цікавить погода! Мама щойно дзвонила, просила тобі за борг нагадати.
– Так, я позичила у твоєї мами гроші. У дитини капчики порвалися, а ти б ні копійки на ремонт би навіть не дав!
– Але це не означає, що треба гроші в родичів жебрати. Теж мені, ходить та просить.
Ми дуже поставилися з чоловіком. Мар’ян зі мною навіть за один стіл сідати не хоче. Зранку поснідає та їде на роботу.
Але в чому я винна, поясніть? Хіба він не розуміє, що дітей потрібно годувати та одягати?
Ще й свекруха взяла та йому подзвонила! Геть язика за зубами не вміє тримати!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!