«Можу я побачити мою дитину?», – запитала щаслива новоспечена мати.
Коли їй принесли дитину, і вона відсунула пеленку, щоб поглянути на її обличчя, вона ахнула. Лікар швидко відвернувся і подивився в лікарняне вікно. Дитина народилася без вух.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Час показав, що слух у дитини був досконалим. Відсутність вушних раковин впливало лише на його зовнішній вигляд. Одного разу, він прибіг зі школи і кинувся в обійми матері, вона зітхнула, знаючи, що його життя буде низкою неприємностей і насмішок.
Однак він виріс і став фаворитом серед своїх однокласників. У нього був талант до літератури і музики …
«Але ти міг би спілкуватися з іншими хлопчиками», – прокоментувала його мати, але відчула гіркоту в серці.
Батьки вирішили проконсультуватися з сімейним лікарем щодо пересадки донорських вушних раковин.
«Вважаю, я міг би зробити пересадку, якщо ви знайдете донора», – вирішив лікар.
Після цього почався пошук людини, яка б погодилася на донорство. Минуло два роки, коли одного разу батько сказав синові: «Ми їдемо в лікарню, синку, ми з матір’ю знайшли людину, яка готова пожертвувати тобі свої вуха, але хто вона – секрет», – сказав батько.
Операція пройшла успішно, і з’явилася нова людина. Його таланти розквітли, і школа і коледж стали серією тріумфів. Пізніше він одружився і вступив на дипломатичну службу.
«Але я повинен знати!», – просив він свого батька: «Хто так багато для мене зробив, я ніколи не зможу віддячити цю людину!»
«Синку, угода укладалася в тім, що ти не повинен знати … поки ні», – сказав батько.
Роками вони приховували цю таємницю, але настав день … один з найпохмуріших днів, який повинен витримати син. Він стояв зі своїм батьком над труною матері.
Повільно, ніжно, батько простягнув руку і підняв густе, червонувато-руде волосся, щоб показати, що у матері немає вух.
«Мати казала, що вона була рада, що ніколи не відрізала волосся», – м’яко прошепотів він, – «і ніхто і ніколи не думав, що мама менш красива, чи не так?»
Справжня краса криється не в фізичному вигляді, а в серці. Справжній скарб лежить не в тому, що можна побачити, а в тому, чого не видно. Справжня любов полягає не в тому, що робиться і що відомо, а в тому, що зроблено, і залишилося невідомо.
Що Ви думаєте з цього приводу?
Я зазирнув в сумку дружини і очманів! От так сюрприз мені кохана підготувала, нічого не скажеш
– Луганск – не Украина! Там нам будет лучше! – кричав друг в 2014 році. Уявіть собі моє лице, коли я зустріла його в Тернополі через 8 років…
– Як ти не покинеш дружину й дітей, мене більше не побачиш! Я хочу мати законний статус! – Кохана шантажує мене, а дружина й не підозрює
Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!
Я прожила рік з всиновленою дитиною та вирішила повернути її у сиротинець. Адже зрозуміла, що точно не буду щасливою матусею та не порадую чудове дитинство Іванкові
Переїхали з Харкова до свекрухи у Франківськ. Думала тут на нас чекає краще життя, але вже за тиждень хотілося тікати!
Я вперше стала мамою в 53 роки. Та то ще квіточки – я уявлення не маю, хто батько цієї дитини
Коли син прийшов і сказав, що його переслідує стороння жінка, я відразу збагнула, хто це
– Мамо, вишли гроші, ми приїдемо до тебе на свята! – Я повірила донечкам, і надіслала їм 1500 тисячі євро. Та вони вчинили не чесно
