Відмовитися від смачного, апетитного, з рум’яною скоринкою чебурека важко. В якій з національних кухонь з’явилася ця страва і як правильно її приготувати, до сих пір ведуться запеклі суперечки.
Готуються вони у великій кількості рослинної олії і мають оригінальний вигляд. Тісто ж готує кожен на свій смак, правда, воно має бути одночасно тонким, м’яким і не гумовим.
З вами ми поділимося чудовим рецептом чебуреків на кефірі.
Класичний рецепт на кефірі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Інгредієнти:
- Кефір 1% 250 мл;
- Яйце куряче 1 шт.;
- Борошно пшеничне 875 г;
- Морська сіль 1 ч. л.;
- Фарш будь-який 400 г;
- Цибуля ріпчаста 3 шт.;
- Перець чорний 9 горошин;
- Вода кип’ячена 100 мл.
Спосіб приготування:
- Кефір, яйце, сіль необхідно змішати та збити вінчиком. Додайте в суміш просіяне борошно, але частинами. Замісіть тісто та вкрийте його харчовою плівкою. Відправте в тепле місце на 1 годину.
- Цибулю необхідно подрібнити в блендері та додати то фаршу. Все ретельно перемішайте.
- Фарш посоліть, поперчіть та влийте воду.
- Тісто розділіть на невеликі кульки та розкатайте кожну з них. На одну сторону кладіть рівномірно фарш та закривайте придавивши по краю.
- Смажте в рослинній олії 9 хвилин на середньому вогні.
Смачного!
Ви любите чебуреки?
U2
Популярне
Коли дружина привезла до мене в Бельгію дітей, я її не впізнав. Невже це я з нею таке зробив?
Я втекла закордон від чоловіка-пияка. За 8 років заробила грошей та й планую повертатися додому. Але родичі дізналися про це і хочуть нас помирити!
Своїх батьків я віддала у будинок для пристарілих. Нехай ними там спеціально навчені люди займаються. А я вже втомилася!
– Візьми ці продукти і назад своїй мамі відвези! Інакше я псам їх віддам! – Коли я побачила гостинці від свекрухи – не втрималась
– Як була в ліжку з хлопцем, то тобі не боліло? Терпи, не репетуй, бо кину все — і народжуй як вмієш, – примовляла акушерка
Нещодавно тато вдруге одружився. І, чесно, не очікувала, що нова жінка його так поміняє. На мене та онука татові просто нахчати. Невже якась нова коханка важливіша за рідну доньку?!
Від вибуху мій будинок під Києвом наче вітром знесло. Та я знав – це розплата, на яку заслуговую
– Доню, я ж не хотіла хворіти, я не навмисно! – Я плакала в трубку, а донька мовчала. А тоді сказала слова, які я ніколи не забуду
– Дівко, ти що, береги попутала? Яке весілля в сестри? А хто на полі картоплю збиратиме?!
– Геть з маршрутки, п’яниця! Бо зараз поліцію викличу! – Такого приниження я ще ніколи не зазнавала. Ось тобі й вдячність за службу
Примітка редакції: матеріал підготовлено на основі історії, що обговорюється в мережі / звернення читача. Редакція не має незалежного підтвердження всіх обставин і не називає конкретних учасників або установ. Фото в матеріалі має ілюстративний характер.