Ароматні пончики, зі злегка хрусткою скоринкою, м’які всередині, від душі посипані цукровою пудрою – улюблені ласощі дитинства. Рекомендуємо влаштувати собі свято і приготувати їх вдома.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Вам знадобиться:
- Борошно.
- Дріжджі – 50 грамів.
- Горілка – 1,5 столові ложки.
- Олія рафінована – 6 столових ложок.
- Цукор – пару столових ложок.
- Вода питна – 500 мл.
- Сіль – 3 грами.
Приготування:
- Поставте каструлю на плиту та змішайте з водою, олію, сіль та цукор. Доведіть суміш до кипіння та залиште, щоб охолола.
- Коли суміш вистигне, додайте до неї дріжджі, просіяне борошно та горілку.
- Замісіть тісто та дайте йому настоятися 60 хвилин.
- Зліпіть пончики та посмажте їх на великій кількості олії.
- Перед тим як подавати до столу, посипте цукровою пудрою або полийте джемом.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
А ви пробували готувати домашні пончики?
Lida
Популярне
Лікар ошелешив запитанням. Цікавився, чи син у нас всиновлений. А я й гадки не мав, яку таємницю від мене приховувала дружина
Коли я зайшла на сторінку невістки – мало не посивіла. Так от на що вона мої гроші витрачає. А казала, що сваха хвора
Я щаслива, що Бог послав мені таку невістку, яка стала донькою. Ми стільки всього пройшли, як не стало єдиного сина.
Підвозила військового до Полтави, по дорозі розговорилися. І, знаєте, такий неприємний осад залишився після тої зустрічі. Все-таки, не скоро буде перемога, раз у нас таке погане ставлення до військових!
8 років тому моя подруга забрала чоловіка з родини. А нещодавно сама приповзла на колінах пробачення замолювати – очевидно, що Бог покарав її за такий гріх. Я була вражена, коли почула її розповідь про Романа
Мало того, що зять без роботи сидить, бо мобілізації боїться. Так ще й до сусідки бігати почав
День народження свекрухи став справжнім випробуванням. Ніколи не думала, що Ользі Іванівні буде за нас соромно. Ми ніби завжди старалися бути хорошими дітьми.
– Як ти хочеш молодого й гарного чоловіка – мусиш йому догоджати! – Після року життя з Іваном я зрозуміла одну важливу істину
Моєму синові 26, а його нареченій аж 34! І на цьому сюрпризи долі не закінчуються. Коли я почула ще про дитину, то одразу сказала – ніякого благословення на шлюб не дам!
Лишень на похороні чоловіка я дізналась, що він багато років мені брехав. А тоді я ще й заповіт його побачила
Примітка редакції: матеріал підготовлено на основі історії, що обговорюється в мережі / звернення читача. Редакція не має незалежного підтвердження всіх обставин і не називає конкретних учасників або установ. Фото в матеріалі має ілюстративний характер.