Скоро у моєї свекрухи ювілей – 50 років. Цей день народження, звісно, особливий, тому і подарунок хотілося зробити відповідний. Ми з Дімою довго думали над тим, що подарувати мамі. Та все ніяк не могли визначитися. Тож я попросила чоловіка прямо запитати в Ольги Іванівни, що б вона хотіла.
Наступного ж дня свекруха подзвонила до мене.
– Таню, ви з Дімочкою можете купити мені нову пральну машинку. Стара зовсім вже барахлить, давно хотіла її замінити,.
Ольга Іванівна ніколи скромною не була, завжди говорила те, що думає. Але така відвертість навіть здивувала мене. Не скажу, що мені не сподобався варіант подарунку, звісно, річ потрібна. Та от вартість була непідйомною.
Я зараз у декретній відпустці, сиджу вдома з півторарічним сином Тимофієм. Чоловік працює юристом у державному бюро адвокатських послуг. Нещодавно купили новий холодильник, ще виплачуємо кредит. Тож фінансова ситуація недуже, а найголовніше, що свекруха знає про це.
Ціна хорошої пральної машинки майже 20 тисяч – це місячна зарплатня чоловіка. Ми точно не можемо собі дозволити такого подарунка.
– Давай купимо щось інше. – вмовляла я чоловіка.
– Але ж ти сама запропонувала запитати у мами. Треба купувати. – ніяково говорив Діма.
Я була категорично проти. Тож вирішила сама поговорити з Ольгою Іванівною.
– Може, ви ще подумаєте. Пралка – це трохи задорого. Ви ж знаєте як у нас з грошима.
– Не хочете не купляйте. Я вас не змушую. – образилася на мене свекруха.
Після цієї розмови ми декілька днів не розмовляли. Та й до Тимофійка вона не приходила, хоча до цього через день забігала побавитися.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
У день народження чоловік подзвонив привітав маму. Але запрошення в гості ми так і не дочекалися. Вже через тиждень свекруха зайшла до нас на обід, то я вирішила запитати, бо якось образливо було.
– Мамо, а чому ви не захотіли, щоб ми прийшли привітали вас?
– У мене подруги були, а я вже розказала, що ви маєте подарувати. Не хотіла вас соромити перед ними. – відверто зізналася свекруха.
Я, звісно, знала, що вона образилася на те, що ми не виконали її забаганку. Але навіть не запросити дітей у гості, це якось негарно і трохи дивно. Адже Ольга Іванівна поводить себе так, ніби нічого і не було. Може, це я щось не розумію?
– Син сказав, що в санаторій мене везе! Та вже третій місяць додому не забирає! – Коли я нарешті знайшла дядька – його було не впізнати
Щойно я отримала виплату через загибель чоловіка, мені подзвонила мама. Сказала, що знає, що я маю робити з грішми
Лікар ошелешив запитанням. Цікавився, чи син у нас всиновлений. А я й гадки не мав, яку таємницю від мене приховувала дружина
Раптом пазлик у моїй голові нарешті склався. От чому Славік так мене переконував поїхати на заробітки…
8 років тому моя подруга забрала чоловіка з родини. А нещодавно сама приповзла на колінах пробачення замолювати – очевидно, що Бог покарав її за такий гріх. Я була вражена, коли почула її розповідь про Романа
Мама навіть не спитала, прийняла в себе родичів переселенців. Вони так їй голову задурили, що вже мене знати не хоче
Через 10 років вирішила провідати стареньких батьків. Однак, на порозі мене зустріла незнайома жінка
– Як ти хочеш молодого й гарного чоловіка – мусиш йому догоджати! – Після року життя з Іваном я зрозуміла одну важливу істину
Моєму синові 26, а його нареченій аж 34! І на цьому сюрпризи долі не закінчуються. Коли я почула ще про дитину, то одразу сказала – ніякого благословення на шлюб не дам!
