Деякі жінки стверджують, що взагалі не хочуть одружуватися, однак я це насправді піддаю сумніву та й взагалі не вірю. Кожна жінка мріє про те, що бути коханою щоб про тебе турбувалися й цінували. Ще й багато дівчаток з дитинства мріють вийти заміж, бути в красивому білому платті та ще й в центрі уваги протягом всього вечора.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Однак чоловіки часто примушують своїх коханих відмовитися від цієї мрії, хорошим прикладом є моя подруга Олена.
Прожила подруга в цивільному шлюбі протягом десяти років, вони дійсно кохали один одного, були щасливі разом. Разом виховували восьмирічну дочку, дбали, заробляли, все було спільне, окрім одного – штампу в паспорті.
Хто б знав, що далі цю сім’ю чекає така трагедія. Сашко їхав на роботу, як у нього трапився серцевий напад. Через це різко втратив контроль над кермом й врізався в стовп. Його не стало ще до приїзду швидкої допомоги. Олена в той день навіть не здогадувалася про те, що трапилося з її чоловіком. Офіційно вона не була його дружиною, тому про трагедію повідомили лише матері.
Моя подруга була шокована, коли ввечері зателефонував друг Сашка й розповів про аварію. Жінка просто не знала, що їй робити далі та ще й з дитиною, яку потрібно ставити на ноги.
Я говорила і Олені, і Саші про те, що варто узаконити стосунки, але у відповідь чула завжди одне й те саме:
– Нам цього не потрібно, ми й так кохаємо один одного, ще й виховуємо спільну дитину. Хіба шлюб в РАЦСі може щось змінити? – неодноразово говорив мені Саша.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Того вечора Олена зателефонувала свекрусі, щоб дізнатися, де є її чоловік, коли взагалі буде похорон, але відповідь матері чоловіка її вразила:
– А ти взагалі хто така?
– Як хто? Я дружина Саші.
– Не має штампа в паспорті, значить і ти не дружина.
– Як Ви таке можете говорити? Ми ж виховували разом дитину.
– Знаю! Дитину не потрібно тягнути на похорони, це буде для неї психологічна травма, а я поховаю свого сина сама так, як вважаю за потрібне. Не пхай свого носа!
Олена тоді в розпачі плакала цілу ніч, а вранці через друзів почала дізнаватися, де будуть похорони. Вона ж просто хотіла попрощатися з найближчою і найріднішою людиною, з яким прожила стільки років.
Всі родичі і друзі стояли біля матері Саші. Ніхто не підійшов до Олени, не підтримав її – але ж вона втратила кохану людину.
Потім матір Саші побачила й Олену й промовила на увесь голос:
– Ти чого прийшла? Ти ніхто!
– Не говоріть такого, я його дружина, – промовила зі слізьми в очах Олена.
– Мій син не мав ніякої дружини! – зло прошепотіла мама Саші.
Хоча всі навколо знали про те, що Сашко вже довгий час проживає з Оленою і що в них є дитина, однак в родину її так і не прийняли. За Олену так ніхто і не заступився, просто всі вдали, що нічого не відбувається. Олена попрощалася з коханим і пішла.
Ввечері я приїхала трішки розрадити подругу. Вона була в жахливому стані, жінка не могла змиритися з втратою коханого, а те, як поступила його матір, лише завдало ще більшого болю. Я вирішила тоді запитати, чому вони так і не розписалися:
– Саша не вважав це важливим, а я розуміла, що це просто формальність, тому не стала на цьому наполягати. Знала ж, що він кохає і мене, і доньку, і дбає про нас.
– Тобі цього вистачило, а от його матері – ні, вони так і не признали тебе. Не розумію взагалі чоловіків, які кохають своїх жінок, але не одружуються.
Через тиждень на Олену чекав ще один удар – зателефонувала матір Сашка й сказала, щоб Олена забирала свої речі і покинула квартиру, адже саме матір отримала її у спадок після смерті сина.
Олена спершу прожила місяць в мене, а зараз вже орендує невеличке житло. Тепер їй ще важче, адже потрібно доньку утримувати себе з донькою та ще й орендувати житло. В майбутньому на них чекає суд, адже половину квартири мала б ще отримати донька, невідомо, до яких махінацій вдалася свекруха.
Тому я закликаю чоловіків, одружуватися з жінками, яких кохаєте. Так ви вбережете своїх коханих!
Хіба це так важко ?!
Не треба, сину, до нас більше приїжджати
Прокинулася вночі, почула голоси на кухні. Дивлюся, а там чоловік з моєю подругою. Стою біля дверей, дивлюся у щілину, а вони так захопилися одне одним, що навіть мене не помічають
“Ти не любиш мене! Просто народи мені сина!”, – на повторі слова Івана з того жахливого дня
– Ти маєш викупити мою половину за 20 тисяч доларів. Інакше я продам будинок чужим людям! – брат вразив мене пропозицією
– Ти що рідну сестру в чужій країні покинеш? – Марія приїхала до нас в Німеччину і намагається зіпсувати моє життя
Приїхав на виписку, а дружини немає, вона покинула двійню і втекла. А через роки пролунав дзвінок у двері. Це трапилося ще 30 років тому. Здається, що життя налагодилося, але в один момент з’явилася вона…
Сьoгoдні, нapeшті, зaкінчилися мoї п’ятнaдцять poків життя з тoбoю… І скажу тобі, любий чоловіче, то було гірше, ніж мотати термін…
Я ледве виділила з пенсії 3000 гривень. Все ж онукові 10 років. Та щойно прийшла до невістки – вирішила забрати гроші
Думаєте, в Італії так добре – прочитайте мою історію. Я тут вже 22 роки, за цей час такого надивилася – ворогу не побажаєш
