– Мамо, тітка Люда від нас торт ховала! А ще ковбасу і рибу! – Після того, що розповіли діти, я остаточно розчарувалась в невістці

Усі довкола завжди випитували, як мені вдалося впродовж усього життя зберегти такі гарні стосунки з братом. А я й не думала, що може бути інакше.

Ми з братом Данилом змалку були не розлий вода. Хоча він і старший за мене на два роки, та ми завжди гралися разом, мали спільні інтереси. Я пишалася, що маю поряд справжнього захисника. І мама завжди нам казала:

 – Ви – найрідніші, хай би що довкола було, підтримуйте один одного. 

З цією думкою я жила завжди. Згодом ми виросли, вивчились. Так життя склалося, що першою взяла шлюб я. Мій чоловік Максим простий, але дуже добрий. Зараз в нас двійко дітей. А чоловік мій вже два роки служить. Самий пішов в перші дні війни. Думав, буде в ТРО в нашому місті, та вже понад рік на нулі. 

Брат надзвичайно радів, що дядьком став. Він дуже любить моїх дітей. Змалку з ними залишається, а відколи Максима нема підтримує усім чим може. Та рік тому Данило одружився. За ним чимало дівчат бігало, ще б пак, має власний бізнес, неабиякого успіху досяг. 

Довго шукав кохання, та нарешті зустрів Люду. Розписалися вони мало не відразу. Дівчина не проста, та він її кохає і це найголовніше. Наразі вони планують дітей. Та доки їх нема брат охоче кличе в гості племінників. Вони так радіють, адже в нього будинок, двір і басейн.

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Та нещодавно, коли діти повернулись від Данила, донька зізналась:

– Мамо, тітка Люда від нас торт ховала! А ще ковбасу і рибу!

 – Та не може бути такого!

 – Чесно. Ми забігли в кімнату, на столі був торт, шматок великий, майже половина. А тітка його заховала. 

 – Я сказала, що хочу скуштувати.

 – А вона заборонила. А ще наказала в холодильник не лізти. Згодом ми все ж зазирнули, а там ковбаса дорога і риба червона. А нас навіть не пригостили. Лиш печиво і яблука дали.

Через цю інформацію я неабияк засмутилась. Чи Люда не розуміє, що це діти. Вирішила відразу ж їй зателефонувати.

 – Тобі що, торта шкода?

 – То для моїх подруг, я чекала їх в гості.

 – Так, а хто важливіше?

 – Ой, я тебе прошу, твої діти, наче сарана, щойно заходять і все з’їдають. Виховуй їх хоч трішки, щоб нормально поводились в гостях.

Після цієї розмови я вирішила, що більше мої діти не ходитимуть до брата. Через якийсь час Данило спитав, що ж трапилось. Я пояснила все, як є. І він посварився з Людою страшенно. Мені, звісно, шкода, але нехай знає, що сім’я – це найголовніше.

А ви як гадаєте, чи правильно Люда зробила? Як би ви на моєму місці вчинили?

Більше цікавих життєвих історій тутhttps://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

IrynaS
Популярне
Я зазирнув в сумку дружини і очманів! От так сюрприз мені кохана підготувала, нічого не скажеш

Я зазирнув в сумку дружини і очманів! От так сюрприз мені кохана підготувала, нічого не скажеш

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ми одружені уже 25 років з чоловіком і на кожне день народження він дарує мені якусь дрібничку чи побутову річ. Тому і на цей раз я не очікувала чогось особливого, але дуже помилилась.

Ми одружені уже 25 років з чоловіком і на кожне день народження він дарує мені якусь дрібничку чи побутову річ. Тому і на цей раз я не очікувала чогось особливого, але дуже помилилась.

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Зрадив тоді – зрадить і зараз! – запевняла подруга. Роки уявляла зустріч зі Степаном. Хотіла усім ризикнути заради нього

– Зрадив тоді – зрадить і зараз! – запевняла подруга. Роки уявляла зустріч зі Степаном. Хотіла усім ризикнути заради нього

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Луганск – не Украина! Там нам будет лучше! – кричав друг в 2014 році. Уявіть собі моє лице, коли я зустріла його в Тернополі через 8 років…

– Луганск – не Украина! Там нам будет лучше! – кричав друг в 2014 році. Уявіть собі моє лице, коли я зустріла його в Тернополі через 8 років…

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!

Гортала Фейсбук, як раптом бачу фото, де син одягає обручку своїй Жені. Мені очі на лоба полізли!

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Підвозила військового до Полтави, по дорозі розговорилися. І, знаєте, такий неприємний осад залишився після тої зустрічі. Все-таки, не скоро буде перемога, раз у нас таке погане ставлення до військових!

Підвозила військового до Полтави, по дорозі розговорилися. І, знаєте, такий неприємний осад залишився після тої зустрічі. Все-таки, не скоро буде перемога, раз у нас таке погане ставлення до військових!

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я вперше стала мамою в 53 роки. Та то ще квіточки – я уявлення не маю, хто батько цієї дитини

Я вперше стала мамою в 53 роки. Та то ще квіточки – я уявлення не маю, хто батько цієї дитини

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Свекруха та зовиця хотіли перетворити Аліну на безкоштовну няньку, бо втомилися з дітьми гратися. Однак, їх план з тріскотом провалився!

Свекруха та зовиця хотіли перетворити Аліну на безкоштовну няньку, бо втомилися з дітьми гратися. Однак, їх план з тріскотом провалився!

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я доглядала бабу Гасю, поки вона хворіла. Ми навіть зблизились. Але потім до мене дійшло – вона мене використовує

Я доглядала бабу Гасю, поки вона хворіла. Ми навіть зблизились. Але потім до мене дійшло – вона мене використовує

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– То он які ви тут патріоти? – Я їхала по роботі до Чернівців. Мене відправили у відрядження. Та в потязі сталося те, що я ніколи не забуду

– То он які ви тут патріоти? – Я їхала по роботі до Чернівців. Мене відправили у відрядження. Та в потязі сталося те, що я ніколи не забуду

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Примітка редакції: матеріал підготовлено на основі історії, що обговорюється в мережі / звернення читача. Редакція не має незалежного підтвердження всіх обставин і не називає конкретних учасників або установ. Фото в матеріалі має ілюстративний характер.